Головуючий у 1 інстанції - Курова О.І.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
Іменем України
13 травня 2010 року справа № 2а-12/09/0546
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів:
при секретарі
за участі:
позивача
представника позивача
представника відповідача Сіваченка І.В., Дяченко С.П.
Козловій О.М.
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому
апеляційну скаргу судовому засіданні
Макіївського міського центру зайнятості
на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької
області
від 03 грудня 2009 року
по справі № 2а-12/09
за позовом Макіївського міського центру зайнятості
до ОСОБА_5
про стягнення виплачених сум, -
У листопаді 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача
про стягнення виплачених сум .
Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 03 грудня
2009 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач по справі та звернувся з
апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми
матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу,
вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступним задоволенням позовних вимог
у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги,
колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив
з наступного.
Позивач - Макіївський міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача - ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 5732.20 гривень, отриманих нею як допомогу по безробіттю без передбачених законом підстав.
Відповідно до наказу позивача № НТ 070403 від 03 квітня 2007 року відповідачеві надано статус безробітної особи та призначено допомогу по безробіттю на підставі ст..22,23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Позивач в підтвердження позовних вимог посилався на одержання доходу відповідачем ОСОБА_5 під час праці на КП „Локон" податковими розрахунками сум доходу, нарахованого на користь платників податків КП „Локон" (форма 1ДФ) за 1 та 2 квартал 2007 року тобто одночасно з перебуванням на облікові у позивача в якості безробітної та отримання допомоги по безробіттю. На думку позивача вказані документи підтверджують суми нарахованого та виплаченого доходу кожній працюючий особі підприємства за Ідентифікаційним номером та суми утриманого податку.
Особисте заповнення документів підчас звільнення з підприємства також за висновками позивача є переконливими доказами виконання трудових обов'язків з одночасним перебуванням на облікові як безробітної особи.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволені позовних вимог у повному обсязі на підставі проведеної почеркознавчої експертизи, пояснень свідків.
З висновків зазначеної експертизи випливає, що підписи на бухгалтерських документах виконані не відповідачем ОСОБА_5, а іншою особою, тобто не знайшла підтвердження обставина виконання відповідачем обов'язків головного бухгалтера підприємства.
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з оглядну на наступне.
Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно о вимог ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що між позивачкою та КП «Локон» існували трудові правовідносини з лютого 2006 року.
Керівник КП «Локон» в судовому засідання пояснювала, що відповідачка працювала на підприємстві протягом 2006 та першої половини 2007 року.
Наказ про звільнення відповідачки з підприємства видано з часу фактичного припинення трудових правовідносин.
Судом першої інстанції не надано належної оцінки щодо існування вказаного наказу. Відповідачка вказаний наказ в судовому порядку не оскаржувала та фактично має місце законності наказу, оскільки інше не встановлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мав за обов'язок встановити, що станом на квітень 2007 року відповідачка на НК «Локон» не працювала. Зазначена обставина судом не встановлена.
Висновок почеркознавчої експертизи стверджує лише, що не відповідачкою виконано підписи на службових документах.
Без уваги суду лишилася обставина власноручного складання відповідачкою заяви про звільнення з підприємства.
Наявність інших доказів перебування відповідача у трудових правовідносин з КП «Локон», а саме: звітів форми № 1ДФ про нарахування доходів, в яких вказано ідентифікаційний номер відповідачки, пояснення керівника підприємства, дають судові підстави стверджувати, що відповідачка на час звернення до центру зайнятості була працевлаштована та їй допомога по безробіттю сплачена безпідставно.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення з прийняттям нового про задоволення позову центру зайнятості.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Макіївського міського центру зайнятості на постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 03 грудня 2009 року - задовольнити.
Постанову Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 03 грудня 2009 року - скасувати.
Позовні вимоги Макіївського міського центру зайнятості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Макіївського міського центру зайнятості 5732.20 гривень.
Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 місяця з дня складення у повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена 14 травня 2010 року.
Головуючий
Судді