Справа № 631/1122/20
Провадження № 1-кп/631/58/21
08 лютого 2021 року смт Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Нова Водолага кримінальне провадження № 12020220390000349 від 01.12.2020 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кремінна Городоцького району Хмельницької області, громадянина України, має середню освіту, офіційно не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
30.11.2020, приблизно о 18:00 годині, більш точного часу ані в ході досудового розслідування, ані в судовому засіданні не встановлено, ОСОБА_4 , знаходився неподалік домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та в цей час у нього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме велосипеду «Україна».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, впевнившись що за його діями не спостерігають сторонні особи та власник майна, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, через вхідну хвіртку проник до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , звідки здійснив крадіжку велосипеду «Україна», бордового кольору, придбаний в 2019 році, з надписом «Україна» на нижній частині рами, з корзиною для речей в передній частині, в справному стані, без пошкоджень, вартістю 950 грн. Вартість викраденого майна встановлена відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 74 від 02.12.2020. Після цього, викрадене майно ОСОБА_4 незаконно обернув на свою користь та розпорядився ним за власним розсудом, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 950 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та пояснив, що 30.11.2020 близько 18:00 години він через калітку в огорожі зайшов на територію домоволодіння своєї сусідки за адресою: АДРЕСА_1 . У дворі, біля будинку стояв велосипед «Україна». Він забрав велосипед та покатив до себе додому. Коли прийшли працівники поліції від добровільно віддав велосипед. Він щиро розкаюється у вчиненому, жалкує, що так сталося, засуджує свою поведінку.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349, ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідженням постанови слідчого про визнання речовими доказами, розписки ОСОБА_5 , висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи, а також характеризуючих матеріалів.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується доказами, дослідженими судом.
Так потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 30.11.2020 близько 18:00 години приїхала додому за адресою: АДРЕСА_1 , залишила у дворі біля будинку велосипед «Україна» і зайшла в будинок. Хвилин через 15 вийшла з будинку й побачила що велосипед з двору викрали. Того ж дня звернулась до поліції. Велосипед їй повернули. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого вона не має.
Окрім того, вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується іншими доказами, дослідженими судом, а саме:
- постановою слідчого від 01 грудня 2020 року про визнання речовими доказами: велосипеду марки «Україна», з жіночою рамою, бордового кольору, з надписом «Україна» на нижній частині рами, з корзиною для речей в передній частині, в справному стані, без пошкоджень (ар. 69);
- розпискою ОСОБА_5 від 01 грудня 2020 року про отримання від працівників поліції належного їй велосипеду у технічно справному стані (ар. 70);
- висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи № 74, складеним 02 грудня 2020 року судовим експертом ОСОБА_6 , загальна вартість майна, зазначеного у постанові слідчого від 01 грудня 2020 року, станом на 01 грудня 2020 року становила 950,00 грн. Витрати на залучення експерта складають 471,03 грн. (ар. 71-74).
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднана з проникненням у сховище.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує що обвинувачений ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у наркологічному диспансері та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у Нововодолазькому РВ філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області, військову строкову службу в Збройних Силах не проходив, 27.05.1997 року знятий з військового обліку призовників та зарахований в запас за ст. 37, п.5 п. "г" Закону України "Про військовий обов"язок та військову службу"( був засуджений).
Обставинами, які пом'якшують покарання суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття. ОСОБА_4 визнав власну провину у вчиненому, щиро жаліє та осуджує свою поведінку, переживає з приводу вчиненого, що свідчить про щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За таких підстав, суд доходить висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 1 п. 1 Постанови від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснив судам, що «при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання».
Ураховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, беручи до уваги характер і ступень небезпечності для суспільства вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненного, відсутність претензій матеріального чи морального характеру від потерпілої, досудову доповідь Нововодолазького районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області, якою визначено на середньому рівні ризик небезпеки для суспільства, суд вважає за доцільне надати обвинуваченому можливість виправитися без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вкрай важливим при вирішенні цього питання є те, що ОСОБА_4 визнає власну провину у вчиненому, щиро жаліє та осуджує свою поведінку, переживає з приводу вчиненого, вибачався перед потерпілою, що свідчить про щире каяття обвинуваченого. Зазначене свідчить на користь того, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання в місцях позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Частина 1 ст. 126 КПК України покладає на суд обов'язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України к процесуальним витратам відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів ч. 1 та 2 ст. 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, що залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Частина 2 ст. 124 КПК України зобов'язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки в рамках цього кримінального провадження було проведене експертне дослідження не такою установою, яка визначена ч. 2 ст. 124 КПК України, окрім того, стороною обвинувачення, у порушення принципу диспозитивності, не доведено факт сплати послуг ОСОБА_6 , яка має кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз, що вбачається зі свідоцтва № 2015 виданого на підставі рішення Центральної експерто-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 20 вересня 2019 року, стягнути витрати в порядку компенсації не уявляється можливим (а. с. 74-75).
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази у справі, а саме, велосипед марки «Україна», передані на зберігання потерпілій, необхідно залишити в розпорядженні власника ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 374 - 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі, а саме, велосипед марки «Україна», передані на зберігання потерпілій - залишити в розпорядженні власника ОСОБА_5 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція в Харківський апеляційний суд через Нововодолазький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1