Номер справи 623/469/21
Номер провадження 2-з/623/5/2021
іменем України
10 лютого 2021 року м. Ізюм
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П.,
вивчивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 623/469/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
До суду 09.02.2021 надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якому просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 27.11.2020, ВП 63710809 виданого приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною на підставі виконавчого напису № 31116 виданого 08.09.2020 Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія "Аланд", код ЄДРПОУ 42642578 до набрання рішенням суду законної сили. В обґрунтування заяви зазначає, що в січні 2021 року йому стало відомо Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. винесено виконавчий напис № 31116 від 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 21334,19 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. винесена постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса є неправомірним та таким, що не підлягає виконанню заявник звернувся до суду з позовом. Оскільки заявник є офіційно працевлаштований, а тому у разі не зупинення виконання виконавчого напису з нього будуть стягнуті всі кошти зазначені в постановах приватного виконавця, що призведе до порушень його прав. Окрім того, у разі стягнення грошових коштів їх буде фактично не можливо повернути, а тому судове рішення у разі, якщо воно відбудеться, не буде мати жодного сенсу.
Розглянувши заяву про забезпечення позов, суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
У заяві заявником не вказано ціну позову та не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що на думку суду, унеможливлює виконання дій по забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149-159 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 623/469/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновленення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк