Справа № 638/43/18
Провадження № 1-кс/638/379/21
03.02.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Слідчого судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
За участю прокурора ОСОБА_3
Слідчого ОСОБА_4
Захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Підозрюваного ОСОБА_7 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про відвід прокурора по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220480003442 від 10.07.2017 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який раніше судимий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345 КК України,
В провадження слідчого судді надійшла заява адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що діють в інтересах підзахисного ОСОБА_7 про відвід прокурора по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220480003442 від 10.07.2017 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який раніше судимий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345 КК України.
Свою заяву обґрунтовують тим, що в провадженні СВ Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області перебуває вищевказане кримінальне провадження, стосовно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Захисникам прокурором та слідчим були надані належним чином завірені копії матеріалів досудового розслідування, які стали підставою для затримання ОСОБА_7 та обрання стосовно нього зазначеного запобіжного заходу. Однак під час ознайомлення з першими 4-ма томами кримінального провадження стороною захисту встановлено невідповідність матеріалів досудового розслідування раніше наданим для ознайомлення матеріалам того ж самого кримінального провадження, тобто є очевидним факт підроблення процесуальних документів. Захисники зазначили, що слідчим та прокурором було втрачено 4 томи з 6 матеріалів кримінального провадження, та з метою приховування вказаного факту, слідчим з прокурором були підроблені майже всі документи, які знаходяться в матеріалах провадження, в тому числі і підписи осіб в процесуальних документах. Ті документи, які підробити не вдалося, долучені до матеріалів справи їх копії без оригіналів додатків. Таким чином в діях слідчого та прокурора вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366,364, 365,367,372 КК України та відповідні заяви були направлені захисниками до відповідних установ для внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування.
В судовому засіданні захисники та підозрюваний підтримали заяву про відвід прокурора та просили суд її задовольнити.
Слідчий та прокурор заперечували проти задоволення вказаної заяви.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, оцінивши доводи заявленного відводу, слідчий суддя приходить до наступного.
За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до вимог ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач не мають права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
Згідно вимог ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України слідчий зобов'язаний заявити самовідвід, за цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Разом з тим, обставин, за наявності яких слідчий підлягав би безумовному відводу при розгляді заяви про відвід, слідчим суддею не встановлено.
Стосовно доводів сторони захисту щодо підробки слідчим документів, суд зазначає наступне.
Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенці ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Згідно ст.370 КПК України рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченихКПК України.
Згідно ст.8Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії.
Статтею 64 Конституції України закріплено, що конституційні права, свободи людей і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ч.1 ст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Наведені норми чинного законодавства закріплюють один із основоположних принципів кримінального судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, інакше як за вироком суду й у порядку, визначеному законом.
Принцип презумпції невинуватості закріплений у міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та, які відповідно до ч.1ст.9 Конституції України, ч.1ст.19 Закону України від 29 червня 2004року №1906-IV«Про міжнароднідоговори України» є частиною національного законодавства України. Так, у ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде доведена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом.
У рішенні Конституційного суду України від 27 жовтня 1999 року у справі №1-15/99 визначено, що сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнавати як кримінальну відповідальність, оскільки особа не несе кримінальної відповідальності, доки її вину не буде визнано судом у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили. А кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Захисниками не надано жодного судового рішення стосовно слідчого щодо наявності або відсутності в його діях ознак кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ст.ст. 366,364, 365,367,372 КК України, інших підстав, що виключають участь слідчого під час розгляду заяви про відвід та які би викликали сумніви в неупередженості останнього, судом не встановлено, а тому заява про відвід слідчого задоволенню не підлягає.
Крім цього, слід звернути увагу на те, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого, зокрема, порушення слідчим норм процесуального права при здійсненні досудового розслідування, не може бути підставою для його відводу, а відповідно порушені права та інтереси сторони кримінального провадження можуть бути предметом розгляду скарг, поданих у порядку, передбаченому ст.303 КПК України. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які не підлягають оскарженню, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 77, 81, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Заяву захисників підозрюваного ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про відвід прокурора по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220480003442 від 10.07.2017 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який раніше судимий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 345 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08.02.2021.
Слідчий суддя: