Справа №175/1489/20-ц
Провадження №2/175/376/20
09 лютого 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Іщенко Д.Г.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Слобожанське клопотання відповідачки ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, -
У провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться вищевказана цивільна справа.
27 липня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідачки про зупинення провадження по цивільній справі №175/1489/20-ц до розгляду Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи №201/5947/20-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики (а.с.31).
Ознайомившись з заявою про зупинення провадження по справі, суд прийшов до наступного.
Згідно з вимогами ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження по справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Водночас, ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до вимог ч. 5 та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №904/3935/18 та від 29.04.2020 року у справі №903/611/19.
Слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №910/5425/18 та від 20.06.2019 року у справі №910/12694/18.
Як вбачається з матеріалів справи, дійсно в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №201/5947/20-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, яка ухвалою від 21 січня 2021 року залишена без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
В п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, наведений перелік підстав в яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, а саме у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом указаної норми підставою зупинення провадження у справі є виключно об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість встановлення судом обставин справи, відповідних їм правовідносин та формування судом правових висновків щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зважаючи на вищевикладене , суд вважає, що у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі слід відмовити.
Керуючись ст. 251 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Озерянська Ж.М.