Справа № 210/214/21
Провадження № 2/210/759/21
іменем України
"10" лютого 2021 р.
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хлистуненко О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,-
В провадження судді 09.02.2021 року надійшла цивільна справа за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
Питання про відвід судді згідно ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
До прийняття провадження та розгляду справи по суті, головуючий суддя Хлистуненко О.В. заявила самовідвід, оскільки позивачем за зустрічним позовом є ОСОБА_1 , який рішенням Металургійної районної у місті Кривому Розі ради №410 від 25.05.2020 року обраний присяжним Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Крім того, при розгляді справ різних категорій Ткаченко Є.В., будучи стороною по справі, або представником, неодноразово висловлював недовіру головуючому судді Хлистуненко О.В., вважаючи головуючого суддю упередженою та такою, що порушує порядок розгляду справ.
Наведені вище обставини позивачем можуть сприйматись як такі, що впливають на об'єктивність та неупередженість судді при прийнятті відповідного рішення у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Аналогічні норми закріплені і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об'єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Окрім того, згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.
Враховуючи вищевикладене, підстави зазначені в ст. 36 ЦПК України, відповідно до яких суддя не може брати участь у справі, вважаю, щоб у жодної із сторін по справі не виникало та не викликало сумніву в об'єктивності та неупередженості судді, самовідвід головуючого судді підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, -
Заяву про самовідвід головуючого судді Хлистуненко О.В. по цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити.
Матеріали справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкодипередати до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Хлистуненко