Постанова
Іменем України
01 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 280/1504/18
провадження № 61-22501св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач-ОСОБА_1 ,
відповідачі: третя особа - ОСОБА_2 , реєстраційний сектор Коростишівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року у складі судді Василенка Р. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.,
Описова частина
Короткий зміст вимог
У 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33339560 від 04 січня 2017 року, прийнятого державним реєстратором реєстраційного відділу Коростишівської районної державної адміністрації Твердохліб І. А. щодо об'єкту нерухомості, а саме, адміністративного приміщення, загальною площею 435,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також зобов'язати внести запис про скасування такого рішення.
Позовна заява обгрунтована тим, що вона є власником майнового паю в КСП «Світанок», реорганізованого в ТОВ «Світанок», відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 № 103115 виданого Кропивнянською сільською радою 26 вересня 2002 року. З метою отримання майна в натурі вона звернулась до загальних зборів співвласників майнових відносин реорганізованого КСП «Світанок» із відповідною заявою і згідно протоколу № 1 зборів співвласників майнових відносин реорганізованого КСП «Світанок» від 18 листопада 2016 року її заяву задоволено та виділено їй в рахунок майнового паю приміщення відділення зв'язку, яке знаходиться в адміністративному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1. У 2018 році позивач звернулась до державного реєстратора щодо оформлення права власності на виділене їй приміщення та їй було роз'яснено про необхідність надання також акту прийому-передачі вказаного приміщення. В зв'язку із цим позивач звернулась до комісії по врегулюванню майнових відносин реорганізованого КСП «Світанок» та листом від 28 серпня 2018 року вона отримала відмову в зв'язку з тим, що з 2016 році відповідне адміністративне приміщення належить ОСОБА_2 . Як згодом стало відомо позивачу, зазначене прииміщення належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33339560 від 04 січня 2017 року, прийнятого державним реєстратором Реєстраційного відділу Коростишівської районної державної адміністрації Твердохліб І. А., відповідно до наданих їй акту приймання-передачі нерухомого майна від 10 вересня 2015 року та свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 № 337991 від 30 жовтня 2012 року. Позивач вважає, що рішення державного реєстратора прийняте на підставі документів, які не могли бути видані комісією по врегулюванню майнових спорів реорганізованого КСП «Світанок»,, що свідчить про недійсність наданої державному реєстратору інформації, а тому підтверджує незаконність відповідного рішення державного реєстратора.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року відмволено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , реєстраційного сектору Коростишівської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_4 про визнання неправомірним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов'язання внести запис про скасування рішення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням вимог законодавства України, зокрема, пункту 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Разом із цим, відповідно до змісту позову, позивач фактично незгодна з розподілом майна, здійсненим з урахуванням відповідних документів відповідача, поданих для реєстрації права власності на спірне приміщення, однак нею не було доведено незаконність або недійсність відповідних документів.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2020 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи на підставі належних та достовірних доказів, заявлені позивачем відповідні позовні вимоги є необгрунтованими та не доведеними, а тому не підлягали задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року та постановою Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року, подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, зокрема, що спірне адміністративне приміщення передано у власність ОСОБА_2 незаконно, вказуючи на незаконність документів, на підставі яких державним реєстратором було прийнято оскаржуване рішення, а саме, акту приймання-передачі нерухомого майна від 10 вересня 2015 року, виданого КСП «Світанок» та свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 № 337991, виданого 30 жовтня 2012 року Кропивнянською сільською радою.
Позиції інших учасників
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими, а доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки нею отримано у власність відповідне адміністративне приміщення на підставі законних документів та які, як того вимагало законодавство України, були подані для державної реєстрації права власності, а тому відповідно і оскаржуване рішення державного реєстратора є законним.
Фактичні обставини, встановлені судами
Згідно протоколу № 15 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин реорганізованого КСП «Світанок» села Кропивня від 19 жовтня 2008 року визначено, що у структурі його майна значиться адміністративне приміщення вартістю 18 641,00 грн.
Відповідно до протоколу № 1 зборів співвласників майнових відносин реорганізованого КСП «Світанок» села Кропивня від 18 листопада 2016 року, ОСОБА_1 виділено на майновий пай приміщення відділення зв'язку.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12 вересня 2018 року № 137414079 адмінбудинок, що розташований на АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33339560 від 04 січня 2017 року, прийнятого державним реєстратором реєстраційного відділу Коростишівської районної державної адміністрації Твердохліб І .А. Відповідне рішення прийняте на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 10 вересня 2015 року, виданого КСП «Світанок» та свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 № 337991 виданого 30 жовтня 2012 року Кропивнянською сільською радою.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-ІХ, від 15 січня 2020 року (далі - Закон).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року слід здійснювати, враховуючи вимоги ЦПК України в редакції до 08 лютого 2020 року.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 ,, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із їх недоведеності та необгрунтованості, оскільки позивачем не доведено незаконності (недійсності) документів, на підставі яких державним реєстратором прийняте оскаржуване рішення, а саме рішення прийнято на підставі поданих згідно вимог законодавства необхідних документів, що відповідно свідчить про його законність.
Верховний Суд погоджується із відповідними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також фактичним обставинам справи, встановленим судом на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих доказів.
Відповідно до вимог пункту 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, визначено, що для державної реєстрації права власності у зв'язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: 1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого КСП про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою; 2) акт приймання-передачі нерухомого майна.
Як установлено судами, право власності на спірне адміністративне приміщення зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 10 вересня 2015 року, виданого КСП «Світанок» та свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЖИ-6 № 337991, виданого 30 жовтня 2012 року Кропивнянською сільською радою. Саме на підставі цих документів державним реєстратором Реєстраційного відділу Коростишівської районної державної адміністрації Твердохліб І. А. були прийнято оскаржуване позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33339560 від 04 січня 2017 року.
Таким чином, відповідне рішення держаним реєстратором прийняте відповідно до вимог законодавства, тобто на підставі поданих та необхідних їй для вчинення таких дій документів.
Разом із цим, враховуючи предмет та підстави позову, позивачем, в силу вимог статті 81 ЦПК України, під час розгляду справи не було доведено незаконність (недійсність) відповідних документів, в тому числі і оскаржуваного рішення.
Ураховуючи вищезазначене, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши належними чином надані докази та встановивши дійсні фактичні обставини у справі, дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Зазначені у касаційній скарзі доводи Верховний Суд вважає необґрунтованими та виключно суб'єктивними судженнями заявника, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з фактичними обставинами, встановленими судами в оскаржуваних рішеннях.
Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права на підставі наданих доказів та ухвалено законні і обґрунтовані судові рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій повно встановлено обставини справи на підставі належної оцінки наявних у справі доказів, визначено норми права, які підлягали застосуванню.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судовірішення - без змін.
Щодо судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 червня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук