Іменем України
09 лютого 2021 року
Київ
справа №826/2341/18
адміністративне провадження №К/9901/55904/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (колегія суддів: Коротких А.Ю., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі № 826/2341/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
- скасувати рішення Міністерства оборони України від 23.05.2016 у частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
- зобов'язати Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виканням ним обов'язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності третьої групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби.
Скасовано рішення Міністерства оборони України від 20 травня 2016 року №36, постановлене у формі протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, відповідно до Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання(або перевірочні) та спеціальні збори чи проходження служби у військовому резерві” від 25.12.2013 року №975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Міноборони не приймало рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а документи позивача повернуті на доопрацювання, оскільки ним не подана довідка чи інший документ про обставини поранення. Крім того вказує, що позивач проходив строкову військову службу, а встановлення інвалідності відбулось поза 30 місячний строк.
Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв'язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 29.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до військового комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення йому ІІІ групи інвалідності у зв'язку з пораненням, захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
До заяви позивачем було додано наступні документи: копію довідки МСЕК від 16.09.2015 №785611; копію військового квитка; копію архівної довідки від 16.07.2009; копію паспорта та ідентифікаційного номера; копію витягу з протоколу засідання ЦВАК від 23.03.2015 №1044; копію висновку судово-медичної експертизи від 17.03.2015 №2381454/Ж.
Листом від 16.01.2016 №59 ІНФОРМАЦІЯ_2 направив заяву позивача із наданими ним документами до Міністерства оборони України для вирішення питання про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, із зазначенням того, що командування ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Відповідно до протоколу Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 23.05.2016 документи позивача повернуті до Одеського обласного військового комісаріату на доопрацювання з підстав відсутності документу про обставини поранення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до заяви про призначення та виплати одноразової грошової допомоги не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що передбачено Порядком № 975.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, апеляційний суд виходив з того, що Порядком № 975 встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку; повернення ж документів на доопрацювання за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу даним Порядком не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача на доопрацювання суперечить зазначеним вище вимогам закону. Також суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, а тому зобов'язав відповідача її призначити.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 16, пп. “б” ч. 1 ст. 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
При цьому, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року (далі - Порядок № 975).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Частиною 2 пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (підпункт 1 пункту 6 Порядку).
Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975.
Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Застосовані Судом норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII.
Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Водночас, обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18.
З огляду на відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.
Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Згідно п. 13 Порядку № 975 розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Тобто вказаний Порядок регламентує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформлює та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений п. 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
Відтак, колегія суддів вказує, що Міноборони не прийняло одне з двох передбачених чинним законодавством рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Водночас зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги є передчасними, оскільки документа, що підтверджує обставини поранення позивачем не надано.
Стосовно застосованого способу судового захисту, шляхом зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, колегія суддів зазначає таке.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Проте, вирішенню питання для призначення одноразової грошової допомоги передує визначена Порядком процедура, призначення її в судовому порядку без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Однак ефективний спосіб захисту, на який посилається та застосував суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов повністю, можливий був би при наявності рішення Міноборони про відмову у призначенні допомоги за умови наявності на її призначення права у позивача. Водночас в даному випадку документи повернуто на доопрацювання, а тому належним способом захисту є зобов'язання Міноборони розглянути документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплатити одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності відповідно до Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, а відтак судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового.
Відповідно до частини першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву та подані документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності у відповідності до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук