Іменем України
09 лютого 2021 року
Київ
справа №815/1815/17
адміністративне провадження №К/9901/38359/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Мороз Л.Л.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року (головуючий суддя Корой С.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (колегія суддів: Димерлій О.О., Єщенко О.В., Домусча С.Д.) у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно ДП "Центр обслуговування громадян" Дереклєєвої Тетяни Вікторівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним адміністративним позовом в якому просив суд:
-визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Дереклєєвої Т.В. № 34422231 від 23.03.2017 про відмову у державній реєстрації прав;
-зобов'язати державного реєстратора повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20846754 від 06.02.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Дереклєевою Т.В. прийнято оскаржене рішення про відмову у державній реєстрації права власності на будинок, літ. "А", 1963 року побудови, у зв'язку з не усуненням обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме надання документа, який підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, так як державний реєстратор діяв у спосіб та у межах, встановлених Законом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Як установлено судами попередній інстанцій, 06 лютого 2017 року Храмова Світлана Володимирівна (представник ОСОБА_1 за довіреністю) подала заяву до Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" про державну реєстрацію права власності, яка була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 20846754.
До заяви було додано: документи заявника та проплата, серія та номер: б/н, видавник: заявник; довідка, серія та номер: 145, видавник: Орган самоорганізації населення - комітет мікрорайону "Тульський"; довідка (копія), серія та номер: 525, видавник: Дільничий комітет громадськості № 5; довідка (копія), серія та номер: 107, видавник: Орган самоорганізації населення - комітет мікрорайону "Тульський"; технічний паспорт, серія та номер: б/н, видавник: КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", про що свідчить копія картки прийому заяви № 79677971.
08 лютого 2017 року, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, літ. А, 1963 року побудови що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернавською Інною Василівною Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33770930.
Підставою для прийняття рішення № 33770930 від 08 лютого 2017 року була встановлена відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених "Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Так, державний реєстратор прав на нерухоме майно Чернавська Інна Василівна Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" вказала про необхідність подати заявнику або документ, що підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна, або документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування чи власність, або відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування чи власність з погосподарської книги з випискою з погосподарської книги, наданої виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
14 лютого 2017 року Храмова Світлана Володимирівна додатково надала рішення виконкому Кагановичської райоради депутатів трудящих № 265 від 19.04.1957 "Про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлових будинків по Кагановичському районі"; рішення виконкому Приморської райради депутатів трудящих № 135 від 22.11.1963 року "Про прописку громадян в незакінчених будівництвом домах і про продовження строку дії договору"; рішення Одеської міської ради № 5271-VІ від 27.08.2014 "Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі", що підтверджується копією картки прийому заяви № 79677971.
Відповідач, розглянувши подані позивачем додаткові документи від 14 лютого 2017 року, дійшов висновку, що жоден з них не підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна та не посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, як то вимагалось від позивача в рішенні про зупинення розгляду заяви. За таких обставин, державним реєстратором прав на нерухоме майно Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Дереклєєвою Тетяною Вікторівною, за приписами чинного законодавства та в межах повноважень, було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 34422231.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не було виконано вимог державного реєстратора, викладених у рішенні від 08.02.2017 про зупинення розгляду заяви, що і стало підставою для відмови у державній реєстрації.
Вважаючи таке рішення відповідача протипарвним, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 за № 1952-IV (далі - Закон № 1952), Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав. Державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З положень статті 4 Закону №1952 убачається, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Частиною першою статті 5 Закону №1952 передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Так, Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 затверджений Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок №1127).
Порядок №1127 визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктом 6 Порядку №1127 передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Відповідно до п. 42 указаного порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Пунктом 43 Порядку №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
Пунктом 14 Порядку № 1127 визначено, що у разі коли, під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.
Разом з цим, відповідно до положень ч. 5 ст. 23 та п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі невиконання заявником протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав вимог державного реєстратора є підставою для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Так, Храмова С.В. , представник ОСОБА_1 за довіреністю, подала заяву з додатками до Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" про державну реєстрацію права власності
08.02.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно Чернавською Інною Василівною Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33770930.
Так, державний реєстратор прав на нерухоме майно Чернавська Інна Василівна Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" вказала про необхідність подати заявнику або документ, що підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна, або документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування чи власність, або відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування чи власність з погосподарської книги з випискою з погосподарської книги, наданої виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
На виконання указаного рішення представником позивача подано рішення виконкому Кагановичської райоради депутатів трудящих № 265 від 19.04.1957 "Про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлових будинків по Кагановичському районі"; рішення виконкому Приморської райради депутатів трудящих № 135 від 22.11.1963 року "Про прописку громадян в незакінчених будівництвом домах і про продовження строку дії договору"; рішення Одеської міської ради № 5271-VІ від 27.08.2014 "Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у м. Одесі", що підтверджується копією картки прийому заяви № 79677971.
Однак, відповідач, розглянувши подані позивачем додаткові документи від 14 лютого 2017 року, дійшов висновку про необхідність відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 34422231.
Положеннями статті 24 Закону №1952, які кореспондують з положеннями п. 23 Порядку №1127 передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
Як убачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23.03.2017 року за № 34422231, підставою для такої відмови стало те, що обставини, які були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, скаржником у строк, передбачений Законом, усунуто не було.
Однак, вказане рішення не містить вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
При цьому не можливо встановити, чи взагалі надавалась державним реєстратором оцінка додатковим документам від 14.02.2017, поданим представником позивача, а тому рішення відповідача про відмову у державній реєстрації підлягає скасуванню.
Відтак висновки судів попередніх інстанцій про наявність обґрунтованих і законних підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 є передчасними.
Разом з цим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що з метою відновлення порушеного права особи адміністративний суд може допустити обмежене втручання в дискрецію суб'єкта владних повноважень, шляхом зобов'язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов'язків (наприклад, зобов'язати повторно розглянути питання щодо видачі позивачу дозвільних документів). Водночас, адміністративний суд не вправі підміняти такий орган державної влади та приймати замість нього конкретні рішення.
Отже, належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно ДП "Центр обслуговування громадян" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із наданням правової оцінки усім наданим з боку представників зявника документам на предмет прийнятності.
Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постанові від 12.12.2019 по справі №569/4719/16-а і підстав для відступу від такої колегія суддів Верховного Суду не вбачає.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
За правилом положень ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, залишене без змін рішенням суду апеляційної інстанцій, скасуванню.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Дереклєєвої Т.В. № 34422231 від 23.03.2017 про відмову у державній реєстрації прав.
Зобов'язати державного реєстратора повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20846754 від 06.02.2017 з врахуванням висновків суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук