09 лютого 2021 року м. Рівне №460/4241/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій,
13.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо неврахування при розрахунку розміру пенсії "Інших виплат", з яких нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання здійснити з 08.02.2011 розрахунок та виплату пенсії державного службовця виходячи із 88 % суми заробітної плати з урахуванням інших виплат, до яких віднесені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року) заявлених довідкою Управління праці та соціального захисту населення від 03.11.2019 №12, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не змінюючи дату базового місяця, який був визначений при призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 21.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 21.01.2019 провадження у справі було зупинено, а ухвалою від 09.02.2021 - поновлено.
За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що з 2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену на умовах Закону України "Про державну службу". Основний розмір пенсії розрахований позивачу в розмірі 88% середнього заробітку, у складі якого не були враховані середньомісячні суми інших виплат. Позивач зазначає, що оскільки питання включення "інших виплат" з яких справляються страхові внески врегульовано на законодавчому рівні, Управлінням праці та соціального захисту населення видана нова довідка від 03.11.2019 №12 про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією за період з 01.02.2009 по 31.01.2011 з урахуванням інших виплат, до яких віднесені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року), з яких нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач звернулася до відповідача про перерахунок пенсії із врахуванням вищевказаної довідки. Однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку. Враховуючи викладене, позивач просила задовольнити позовні вимоги.
Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач позов не визнає. Свої заперечення проти вимог позивача обґрунтовує тим, що чинним законодавством не передбачено здійснення перерахунку пенсії державним службовцям. На момент призначення позивачу пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року) не враховувались при її обчисленні. Таким чином, відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу. Також, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду. На підставі вищенаведеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
З 08.02.3011 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.19-20).
04.12.2019 позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про перерахунок її пенсії відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 03.11.2019 №12 (а.с.15).
Листом від 12.12.2019 №403/К-108 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомлено, що з 01.05.2016 набув чинності новий Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015, яким не передбачено перерахунок пенсій державним службовцям (а.с.18).
Не погодившись з правомірністю відмови пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (у редакції чинній на час призначення пенсії, далі - Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно з частиною другою статті 37-1 Закону №3723-XII, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24.03.1995 (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входили до системи оплати праці державного службовця.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Судом встановлено, що згідно з довідкою від 03.11.2019 №12 про складові заробітної плати позивачці були нараховані та виплачені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація доходів та доплати громадянам. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права у зв'язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці протиправно не було враховано всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 2 квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а), від 5 червня 2018 року (справа № 275/593/17) та від 16 грудня 2019 року (справа № 308/2129/17).
Суд зазначає, що у матеріалах справи немає доказів наявності вини Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів та доплати громадянам саме за період з 08.02.2011 до дня звернення позивачкою із заявою про перерахунок пенсії - до 04.12.2019.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про перерахунок пенсії та надала довідку про складові заробітної плати для обчислення розміру пенсії лише 04.12.2019, що, на думку суду, також свідчить про відсутність вини пенсійного органу щодо неврахування для обчислення пенсії спірних додаткових виплат при її призначенні.
Разом з тим, протиправними є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у проведнні перерахунку пенсії позивачці на підставі поданої нею довідки №12 від 03.11.2019.
При цьому, за правилами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин до спірних правовідносин має бути застосовано положення статті 98 Закону №1788-ХІІ, якою передбачено, що перерахунок пенсії проводиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Частиною другою цієї норми встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами Закону № 1788-ХІІ. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, у разі виникнення права на підвищення пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії 04.12.2019. За таких обставин, з огляду на вказане правове регулювання, призначена позивачці пенсія підлягає перерахунку з 1 грудня 2018 року (тобто за час, який передував дванадцятимісячному терміну до моменту подання позивачкою до відповідача додаткових документів для перерахунку пенсії), а не з дня призначення пенсії - 08.02.2011.
Суд звертає увагу на те, що припис частини другої статті 98 Закону №1788-ХІІ щодо періоду, за який можливий перерахунок пенсії, встановлений державою з метою забезпечення юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі, керівництво й управління якою здійснює ПФУ (підпункт 2 пункту 4 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280). Останній також здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення (підпункт 4 пункту 4 вказаного Положення), і у солідарній системі пенсійного забезпечення така ефективність розподілу за умови відсутності часових обмежень для перерахунку пенсій за минулі періоди на підставі нових документів, які подають пенсіонери, була би під загрозою.
Сьогоднішній стан системи пенсійного забезпечення не передбачає прямого взаємозв'язку між розміром сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та розміром пенсійних виплат. Водночас, зважаючи на соціальну солідарність та справедливість у системі соціального захисту, до складу якої входить система пенсійного забезпечення, держава нормативно встановлює передумови щодо визначення пропорційної взаємозалежності між особистою участю особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та рівнем її подальшого пенсійного забезпечення за рахунок вказаної системи фінансування пенсій та інших соціальних виплат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 814/779/17). Така пропорційність досягається, зокрема, можливістю отримати перерахунок пенсії за попередній період у разі подання до управління ПФУ нових документів, але за визначений частиною другою статті 98 Закону №1788-ХІІ період.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а.
Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунку пенсія позивачу та щодо не зміни дати базового місяця, який був визначений при призначенні пенсії, під час здійснення перерахунку пенсій, суд зазначає наступне.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з не включенням під час її призначення додаткових доплат до заробітної плати.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання встановлення базового місяця під час здійснення перерахунку є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності правових підстав для її здійснення. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо зміни базового місяця під час такого перерахунку на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не приймав рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Відповідач у відзиві на позовні заяву зазначив, що позивачем порушений встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, у зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію державного службовця з 08.02.2011. Однак до суду звернулася лише 18.12.2019.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що позивач дізналася про порушення власних прав, свобод та інтересів з листа відповідача від 12.12.2019, а до суду звернулася 18.12.2019, тобто в межах одного місяця.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не пропущений встановлений статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій та прийнятого рішення.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до часткового задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Судові витрати присуджуються позивачу відповідно до вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 21084076) - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії від 12.12.2019 №403/К-108 відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 03.11.2019 №12.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області з 01.12.2018 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про державну службу" №3723 від 16.12.1993 на підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 03.11.2019 №12, з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 384,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 09 лютого 2021 року.
Суддя Друзенко Н.В.