08 лютого 2021 року № 320/4447/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у відмові провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком та має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 № 810/3453/18, що дає йому безумовне пільгове право на отримання додаткової пенсії. Посилаючись на частину другу статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вважає, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розрахункова величина, передбачена абзацом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи має пільговий характер. Проте, на його думку, за результатами розгляду поданої позивачем заяви від 20.01.2020 відповідачем вчинено бездіяльність, яка полягала у відмові провести перерахунок та виплату йому пенсію на пільгових умовах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
08 липня 2020 року від представника відповідача через службу діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджував, що за результатами поданої позивачем заяви управлінням проведений перерахунок пенсії зі зміною щомісячної додаткової пенсії потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та становить для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - 341, 64 грн. Розмір пенсії після перерахунку складав 3695, 16 грн., що підтверджено відповідним розпорядженням від 12.02.2019. Крім того, з 01.03.2019 відповідно до статті 42 Закону позивачу проведений перерахунок пенсії, розмір якої складає 4160, 96 грн., що підтверджено розпорядженням від 23.02.2019. Отже, твердження позивача про те, що йому не виплачується додаткова пенсія не відповідають дійсності, оскільки до складу його пенсії входить додаткова пенсія інвалідам 1 групи, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.06.2018, позивач отримує пенсію за віком, є інвалідом 1 групи (інвалідність потерпілого від аварії на ЧАЕС).
Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.07.2019, виданого на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 № 810/3453/18, що набрало законної сили 14.01.2019, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач вживав заходи щодо досудового врегулювання спору шляхом, зокрема, звернення із заявою від 20.01.2020 до відповідача, копія якої міститься в матеріалах справи.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що позивач просив допомогти у вирішенні питання перерахунку пенсії з 01.08.2019, у зв'язку з тим, що неодноразово звертався до Богуславського пенсійного відділу, проте, йому було відмовлено в такому перерахунку. Просив також надати розшифровку перерахунку пенсії. До вказаної заяви ним було додано виконавчий лист № 810/3453/18; експертний висновок № 8259 від 02.03.2018; довідку МСЕК АВ № 1042157 від 31.05.2018; посвідчення категорії 1 № 002588 від 31.07.2019.
04 травня 2020 року позивач отримав відповідь на його звернення № 4118/С-1000-20 від 22.04.2020 та № 3818/С-1000/20 від 09.04.2020, відповідно до якої Богуславський відділ обслуговування громадян (Сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повідом таке.
Позивач одержує пенсію за віком, розмір якої розрахований відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсійної виплати з 01.05.2020 складає 4576, 82 грн., з яких: 3940, 34 грн. - основний розмір пенсії; 294, 84 грн. - доплата за понаднормативний стаж 18 років (1497, 00 грн. х 18%); 341, 64 грн. - додаткова пенсія інвалідам 1 групи, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Отже, до складу пенсійної виплати входить додаткова пенсія інвалідам 1 групи, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідачем було перевірено пенсійну справу на доцільність переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір пенсії визначається Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до пункту 11 частини другої постанови № 1210, мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою 1 групи інвалідності становить 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1638, 00х150%=2457, 00 грн.).
Щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно з пунктом 13 постанови № 1210 для інвалідів 1 групи виплачується у розмірі 341, 64 грн.
Зазначено також, що при перерахунку пенсії - переведенні на пенсію по інвалідності згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії складатиме 2798, 64 грн., що значно менше ніж розмір пенсії за віком. Отже, більш доцільно отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягала у відмові провести перерахунок та виплатити пенсію на пільгових умовах, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, врегульовані положеннями Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV).
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Разом з тим, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані нормами Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Частиною першою статті 67 Закону № 796-ХІІ передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
В той же час, у відповідності до вимог частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 42 Закону № 1058-ІV, з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим-третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.01.2020, копію якої долучив до матеріалів справи, відповідно до якої просив допомогти у вирішенні питання перерахунку пенсії з 01.08.2019 у зв'язку з тим, що неодноразово звертався до Богуславського пенсійного відділу, проте, йому було відмовлено в такому перерахунку. Просив також надати розшифровку перерахунку пенсії.
За результатами поданої позивачем заяви відповідачем проведений перерахунок пенсії зі зміною щомісячної додаткової пенсії потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та становить для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - 341, 64 грн. Розмір пенсії після перерахунку складав 3695, 16 грн., що підтверджено відповідним розпорядженням від 12.02.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.
Крім того, з 01.03.2019 відповідно до статті 42 Закону № 1058-ІV позивачу проведений перерахунок пенсії, розмір якої складає 4160, 96 грн., що підтверджено розпорядженням від 23.02.2019, копія якого також наявна в матеріалах справи.
Так, із представленої відповідачем копії розпорядження про перерахунок пенсії від 12.02.2019 вбачається, що позивачеві здійснено перерахунок його пенсії та встановлено, що ОСОБА_1 одержує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із такими особливостями: 1 категорія - потерпілі інваліди внаслідок аварії на ЧАЕС; призначення за рішенням суду. Страховий стаж (повний) позивача складає 43 роки 9 місяців 14 днів. Розмір пенсії з надбавками складає 3695, 16 грн., з яких, зокрема серед іншого, 341, 64 грн. додаткової пенсії інвалідам 1 групи з числа потерпілих ЧАЕС (постанова № 112 пункт 5), а також доплата за понаднормовий стаж (стаття 28 частина перша абзац 2) (за 18 років) - 269, 46 грн. та ін.
Крім того, із наявної в матеріалах справи копії розпорядження про перерахунок пенсії від 23.02.2019 вбачається, що позивачеві здійснено перерахунок його пенсії та встановлено, що ОСОБА_1 одержує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із такими особливостями: 1 категорія - потерпілі інваліди внаслідок аварії на ЧАЕС; отримує надбавку на догляд в УСЗН з 01.03.2019 по довічно; призначення за рішенням суду. Страховий стаж (повний) позивача складає 43 роки 9 місяців 14 днів. Розмір пенсії з надбавками складає, зокрема, з 01.07.2019 по 30.11.2019 - 4173, 02 грн., з яких, зокрема серед іншого, 341, 64 грн. додаткової пенсії інвалідам 1 групи з числа потерпілих ЧАЕС (постанова № 112 пункт 5), а з 01.12.2019 по довічно розмір пенсії з надбавками складає 4186, 34 грн., з яких 341, 64 грн. додаткової пенсії інвалідам 1 групи з числа потерпілих ЧАЕС, а також 294, 84 грн. доплати за понаднормовий стаж (18 років).
В силу вимог пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах: для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: особам з інвалідністю I групи - 341, 64 грн.
Отже, твердження позивача про те, що йому не виплачується додаткова пенсія не відповідають дійсності, оскільки до складу його пенсії, зокрема серед іншого, входить додаткова пенсія інвалідам І групи, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Разом з тим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною другою статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-ІV.
В свою чергу, ані матеріали справи, ані буквальний зміст поданої позивачем заяви від 20.01.2020 не містить жодної інформації про бажання позивача здійснити переведення з одного виду пенсії, у даному випадку із пенсії за віком, на інший, тобто на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Інших документальних доказів, зокрема, будь-яких заяв чи звернень до відповідача з метою реалізації права ОСОБА_1 на переведення з одного виду пенсії на інший матеріали справи не місять та про такі позивачем не зазначено.
Таким чином, оспорювана позивачем бездіяльність в ході розгляду справи не знайшла свого підтвердження, оскільки спростована наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Факт нездійснення відповідачем перерахунку пенсії, зокрема, з 01.08.2019 позивачем не доведений, а відповідачем спростований.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог частини другої пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», мінімальний розмір пенсії становить: для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: осіб з інвалідністю I групи 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року складає 1638 грн.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, розмір пенсії позивача, у разі переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, складав би 2457, 00 грн. (1638, 00 грн. х 150%) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 341, 64 грн.
Як зазначалося вище, позивач із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до відповідача не звертався, про що свідчить відсутність доказів зворотного.
В силу вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність його дій.
Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача, а позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 52, 73-78, 90, 139, 143, 159, 194, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.