09 лютого 2021 року № 320/3163/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Сквирська районна рада про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області, в якому позивач просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Незалежності, 63, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.01.2020 № 8.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Незалежності, 63, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.01.2020 № 8.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
19 травня 2020 року через службу діловодства суду від відповідача надійшли докази по справі згідно яких відповідач вживав заходи щодо усунення порушень виявлених в Акті перевірки №8 від 16.01.2020.
20 травня 2020 року через службу діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшли пояснення за змістом яких встановлено, що відповідач більшість порушень вимог чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки усунув, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У період з 15.01.20110 по 16.01.2020 провідним інспектором Скирського РС ГУ ДСНС України у Київській області Кононенко М.В. проведено позапланову перевірку Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області згідно з наказом №1399 від 24.10.2019, виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, та посвідчення на перевірку №10879 від 24.10.2019 за результатами проведення якого був складений акт №8 від 16.01.2020.
За результатами перевірки виявлені наступні порушення:
- п.2.5 глава2 розділ 3 ППБУ - дерев'яні конструкції не піддано вогнезахисному оброблянню;
- п.1.6 глава 1 розділ 5 ППБУ - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконано за допомогою опресування, паяння або затискачів
- п.2.31 глави 2 розділ 3 ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням
- п.1.2 глава 1 розділ 5 ППБУ дод. А, Б - приміщення навчального корпусу та котельні не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу
- п.1.21 глава 1 розділ 6 ППБУ - не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів
- п.2.27 глава 2 Розділ 3 ППБУ - двері на шляхах евакуації виконані такими, що відчиняються проти напрямку виходу з будівлі
- п.2.17 глава 2 розділ 3 ППБУ - на шляхах евакуації облицювання стін виконано з вищою пожежною небезпекою
- п.2.37 глава 2 розділ 3 ППБУ - у дверях шляхів евакуації встановлено скло, яке дає скалки при руйнуванні
- п.2.3 глава 2 розділ 6 ППБУ - горючі декорації та сценічне оформлення, драпірування в залі для глядачів не оброблено вогнезахисними засобами
- п.2.3 глава 2 розділ 6 ППБУ- дерев'яні конструкції сценічної коробки в залі для глядачів не оброблено вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності
- п.1.17 глава 1 розділ 4 ППБУ - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати не встановлені на не горючі основи ( конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу
- п.22 розділ 2 ППБУ - допускається використання цокольного поверху для їдальні і харчоблоку
- п.2.37 глава 2 розділ 3 ППБУ - допускається забивання дверей евакуаційних виходів
- п.2.17 глава 2 розділ 3 ППБУ - на шляхах евакуації використовується для облицювання стін матеріал з вищою пожежною небезпекою
- п.2.3 глава 2 розділ 3 ППБУ - вихід на горище не виконано за допомогою протипожежних дверей відповідного типу
- п.2.13глава 2 Розділ 4 ППБУ - допускається розміщення горючих матеріалів безпосередньо перед топковим отвором
- п.2.26 глави 2 розділ 3 ППБУ - із приміщення їдальні відсутній другий евакуаційних вихід
- п. 1.2 глави 1 розділу 4 ППБУ - з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів
- п.3.11 глави 3 розділ 4 ППБУ - приміщення котельні не укомплектовано пожежним щитом: вогнегасники - 3шт, ящик з піском - 1шт, протипожежне покривало - 1 шт, багор або лом та гак - 2 шт, лопати - 2 шт, сокири - 2шт
- п.8. частини 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання керівного складу та посадових осіб закладу з питань цивільного захисту, функціональні обов'язки яких пов'язаних із забезпеченням цивільного захисту
Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено вище, в акті від 12.12.2019 № 348 встановлено шість окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до частини першої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов'язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 “Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять” небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов'язок держави - захищати життя людини.
Під час розгляду справи позивачем було проведено позапланову перевірку за заявою відповідача заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складно Акт №64 від 17.06.2020 в якому зазначено опис наступних виявлених порушень вимог законодавства:
- п.2.31 глави 2 розділ 3 ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;
- п.1.2 глава 1 розділ 5 ППБУ дод. А, Б - приміщення навчального корпусу та котельні не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу;
- п.1.21 глава 1 розділ 4 ППБУ - не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;
- п.2.27 глава 2 Розділ 3 ППБУ - двері на шляхах евакуації виконані такими, що відчиняються проти напрямку виходу з будівлі;
- п.2.37 глава 2 розділ 3 ППБУ - у дверях шляхів евакуації встановлено скло, яке дає скалки при руйнуванні;
- п.2.3 глава 2 розділ 6 ППБУ - горючі декорації та сценічне оформлення, драпірування в залі для глядачів не оброблено вогнезахисними засобами;
- п.2.3 глава 2 розділ 6 ППБУ- дерев'яні конструкції сценічної коробки в залі для глядачів не оброблено вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- п.22 розділ 2 ППБУ - допускається використання цокольного поверху для їдальні і харчоблоку;
- п.2.17 глава 2 розділ 3 ППБУ - на шляхах евакуації використовується для облицювання стін матеріал з вищою пожежною небезпекою;
- п.2.3 глава 2 розділ 3 ППБУ - вихід на горище не виконано за допомогою протипожежних дверей відповідного типу;
- п.2.26 глави 2 розділ 3 ППБУ - із приміщення їдальні відсутній другий евакуаційних вихід;
- п.8. частини 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання керівного складу та посадових осіб закладу з питань цивільного захисту, функціональні обов'язки яких пов'язаних із забезпеченням цивільного захисту.
Щодо наведених порушень суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу 5 ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Згідно приписів п. 2.3 глави 2 розділу 3 ППБУ під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах.
За приписами п. 2.26 глави 2 розділу 3 ППБУ у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.
Відповідно до п.2.31 розділу 2 глави 3 ППБУ сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
За приписами п.2. 27 розділу 2 глави 3 ППБУ двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
Згідно з п. 2.37 розділу 2 глави 3 ППБУ заміняти скло, що не дає скалок при руйнуванні, на звичайне у дверях.
Відповідно до п. 2.17 розділу 2 глави 3 ППБУ у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб.
Згідно положень п. 1.21 глави 1 розділу 4 ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
За приписами п. 2.3 глави 2 розділу 6 ППБУ усі горючі декорації, сценічне оформлення, драпірування в залах для глядачів та експозиційних залах, фойє мають бути важкозаймистими або обробленими вогнезахисними засобами. Дерев'яні конструкції сценічної коробки повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.
Станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення всіх порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
З приводу вказаних документів суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 по справі № 640/4508/19 в якій зазначено: «Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.06.2019 № 144 порушень є результати повторної перевірки».
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем у повному обсязі.
Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Незалежності, 63, шляхом зобов'язання Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ23244093, адреса: вул. Незалежності, буд. 63, м. Сквира, Сквирський район, Київська обл., 09001) повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.01.2020 № 8..
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ 38537963; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8) - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Незалежності, 63, шляхом зобов'язання Сквирського академічного ліцею Сквирської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ23244093, адреса: вул. Незалежності, буд. 63, м. Сквира, Сквирський район, Київська обл., 09001) повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16.01.2020 № 8.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.