Ухвала від 10.02.2021 по справі Б-39/02-09

УХВАЛА

10 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № Б-39/02-09

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянув матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020

у складі колегії суддів: Дучал Н. М. (головуючого), Сіверін В. І., Склярук О. І.

та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.06.2020

у складі колегії суддів: Савченко А. А. (головуючого), Міньковського С. В., Яризько В. О.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІТРЗ"

до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський тепловозоремонтний завод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020 заступник керівника Харківської обласної прокуратури поштовим відправленням через Східний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09 про відмову у визнанні недійсними результатів аукціону (пункти 2, 3, 4 ухвали суду першої інстанції).

Одночасно скаржником у прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як встановлено з матеріалів касаційної скарги, об'єктом оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 та ухвала Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09 про відмову ПАТ "Промінвестбанк" у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону (вх. № 18214 від 29.07.2019) в повному обсязі (пункт 2 ухвали суду першої інстанції) та відмову ПАТ "Промінвестбанк" у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону (вх. № 18216 від 29.07.2019) в повному обсязі (пункт 3 ухвали суду першої інстанції).

Оскільки, заяви про визнання недійсними результатів аукціону до суду першої інстанції надійшли в 2019 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09 скаржнику належало сплатити судовий збір в сумі 7 684,00 грн (1921,00 * 200%)*2.

Натомість, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.

Також, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскаржувана постанова Східного апеляційного господарського суду прийнята 29.10.2020 (повний текст якої, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, складено 09.11.2020), отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції в касаційному порядку припадав на 30.11.2020.

Однак, касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури подано до поштового відділення для направлення 07.12.2020, тобто із пропуском строку, встановленого статтею 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

У свою чергу, в обґрунтування заявленого клопотання скаржником зазначено, що оскаржувана постанова отримана 16.11.2020.

В якості доказу отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції 16.11.2020 скаржником додано до касаційної скарги копію першої сторінки оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду з відповідною вхідною відміткою за 16.11.2020.

Зазначені обставини, на думку скаржника, є підставою на поновлення строку на касаційне оскарження згідно з частиною другою статті 288 ГПК України.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

У пункті 1 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, скаржником до касаційної скарги не додано належних доказів, які б підтверджували, що Харківською обласною прокуратурою отримано повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі № Б-39/02-09 саме 16.11.2020. При цьому копія першої сторінки судового рішення з вхідною відміткою не є належним доказом отримання оскаржуваної постанови 16.11.2020, оскільки відповідні вхідні відмітки проставляються власне скаржником, який є зацікавленою особою у цій справі. Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції саме 16.11.2020 скаржником не надано.

Зазначене вище унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статтею 288 ГПК України, у зв'язку з чим відповідна заява може бути розглянута після надання належних доказів отримання постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020.

Суд відзначає, що саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення з долученням заяви (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження за відсутності належних доказів отримання рішення апеляційної інстанції не є підставою для його поновлення. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відтак, суд зазначає, касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання:

- доказів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 7 684,00 грн

- доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (поштового конверту суду в якому надійшло саме оскаржуване рішення, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв'язку тощо).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржників на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі № Б-39/02-09 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Банасько