08.02.2021 Справа № 904/1642/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: Семенова О.П., довіреність №б/н від 08.10.2020, адвокат
від відповідача за первісним позовом: не з'явився
від третьої особи за зустрічним позовом: Булаткіна Н.О., довіреність №13 від 19.03.2020, спеціаліст
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1642/20 (суддя Новікова Р.Г.; рішення ухвалене о 11:59 год. у місті Дніпро, повний текст рішення складений 05.10.2020)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до фізичної особи - підприємця Фандій Зої Петрівни, м.Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 50546 грн. 02 коп., неустойки в розмірі 101092 грн. 03 коп., суми боргу за договором відшкодування в розмірі 134 грн. 89 коп., 3% річних в розмірі 3283 грн. 46 коп. та суму інфляційної складової в розмірі 4901 грн. 36 коп.
та
за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця Фандій Зої Петрівни, м.Кам'янське, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" м.Київ в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача за зустрічним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м.Дніпро
про визнання недійсними з моменту укладення додаткового договору від 03.03.2016 до договору оренди №12/02-3383-Од від 24.04.2009 та додаткових угод до додаткового договору від 18.03.2016, від 29.07.2016, від 20.09.2016, від 24.10.2016, від 29.11.2016, від 05.05.2017, від 30.06.2017, від 22.12.2017, від 11.01.2018, від 07.05.2018
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Фандій Зої Петрівни про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 50546 грн. 02 коп., неустойки в розмірі 101092 грн. 03 коп., суми боргу за договором відшкодування в розмірі 134 грн. 89 коп., 3% річних в розмірі 3283 грн. 46 коп. та суму інфляційної складової в розмірі 4901 грн. 36 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1642/20 позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до фізичної особи-підприємця Фандій Зої Петрівни задоволено частково.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця Фандій Зої Петрівни на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" суму неустойки в розмірі 101092 грн. 03 коп., суму боргу за договором відшкодування в розмірі 134 грн. 89 коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 1518 грн. 40 коп.
Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 50546 грн. 02 коп., 3% річних в розмірі 3283 грн. 46 коп., інфляційної складової в розмірі 4901 грн. 36 коп.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця Фандій Зої Петрівни до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача за зустрічним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання недійсними з моменту укладення додаткового договору від 03.03.2016 до договору оренди №12/02-3383-Од від 24.04.2009 та додаткових угод до додаткового договору від 18.03.2016, від 29.07.2016, від 20.09.2016, від 24.10.2016, від 29.11.2016, від 05.05.2017, від 30.06.2017, від 22.12.2017, від 11.01.2018, від 07.05.2018.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач за первісним позовом (АТ "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1642/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 50546 грн. 02 коп., 3% річних в розмірі 3283 грн. 46 коп., інфляційної складової в розмірі 4901 грн. 36 коп. та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги щодо наведених сум, судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1642/20; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 07.12.2020 о 11:30 год.
07.12.2020 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Подобєда І.М. на лікарняному.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.02.2021 о 12:00 год.
08.02.2021 до початку судового засідання до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача (апелянта), в якому заявник просить зупинити провадження у справі №904/1642/20 до закінчення касаційного перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11131/19.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що Верховним Судом у справах №910/12949/16 та №906/1037/16, правовідносини у яких є подібними тим, що склалися між сторонами цієї справи, позаяк усі спори виникли між орендарями та орендодавцями з приводу стягнення орендної плати та (чи) неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 ЦК України за період користування орендованим майном після закінчення строку дії відповідних договорів і до моменту повернення майна за актами прийому-передачі, викладено правовий висновок щодо застосування, зокрема, положень частини 2 статті 785 ЦК України і який полягає у тому, що "одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням статті 61 Конституції України".
У судовому засіданні колегією суддів встановлено, що в своїй апеляційній скарзі апелянт наголошує на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права шляхом невірного застосування норм матеріального права в даному випадку, що вбачається (на його думку) у незастосуванні до спірних правовідносин приписів частини 3 статті 285 Господарського кодексу України, якою встановлено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України, де встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції фактично самоусунувся від необхідності дослідження питання розповсюдження на обов'язок зі сплати орендної плати режиму господарсько-правової відповідальності.
Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду та наголошує на відсутності у чинному законодавстві будь-яких правових норм, якими договірний обов'язок зі сплати орендної плати до дня повернення за актом приймання-передачі віднесено до видів цивільно-правової (господарсько-правової відповідальності), а отже - застосування до правовідносин з одночасного стягнення орендної плати та неустойки за ч.2 ст.785 ЦК України приписів статті 61 Конституції України є безпідставними з огляду на відповідність ознакам юридичної відповідальності виключно вимог про стягнення неустойки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заявленої позивачем суми боргу з орендної плати в розмірі 50546 грн. 02 коп. за період з квітня 2019 по грудень 2019, суд визнав законними й обґрунтованими тільки позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача неустойки відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України в розмірі подвійної плати за користування річчю в розмірі 101092 грн. 03 коп. за період з квітня 2019 по грудень 2019.
При цьому місцевим господарським судом зазначено, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне і те ж саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України. Такого правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові 13.02.2018 у справі №910/12949/16 та у постанові 17.12.2018 у справі №906/1037/16, у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
Зазначений правовий висновок також знайшов підтримку і при касаційному перегляді справи №910/20370/17 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Однак ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2020 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу №910/11131/19 у зв'язку з необхідністю відступити від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №910/12949/16 та №906/1037/16.
17.12.2020 касаційну скаргу у справі №910/11131/19 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу №910/11131/19 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила, що, на її думку, застосована у тексті частини другої статті 785 Цивільного кодексу України прив'язка розміру неустойки до розміру орендної плати пов'язана виключно із методикою розрахунку такої санкції, однак така прив'язка жодним чином не свідчить про те, що орендна плата - як зобов'язання та неустойка у розмірі подвійної орендної плати - як санкція є тотожними поняттями.
Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку.
Покладення на суб'єкта господарювання нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки.
Таким чином, у випадку якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі відповідальністю за це порушення буде саме стягнення неустойки, яка передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, тоді як сплата орендної плати за договором оренди є господарським зобов'язанням орендаря. Отже, стягнення з винного у неповерненні орендованого майна орендаря одночасно як заборгованості з орендної плати так і санкції у вигляді подвійної орендної плати за один і той самий період користування майном (після закінчення договору оренди і до моменту повернення орендованого майна за актом прийому-передачі) не може вважатися подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення, оскільки сплата орендної плати такою відповідальністю взагалі не є.
Додатково колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила, що подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду від 30.07.2020 у справі №925/1223/17. Крім цього, можливість стягнення з винного орендаря орендної плати та неустойки, що передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України за один і той самий період користування майном (після закінчення договору оренди і до моменту повернення орендованого майна за актом прийому-передачі) підтверджена Касаційним господарським судом у постанові від 11.12.2019 у справі №904/527/19. Вказане свідчить про те, що наразі єдиного підходу у вирішенні подібних категорій спорів у Касаційного господарського суду немає, а саме забезпечення такої єдності і є основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою.
У провадженні Касаційного господарського суду та судів попередніх інстанцій знаходиться велика кількість справ, у яких піднімається питання одночасного стягнення орендної плати та неустойки, що передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, а тому розгляд цієї справи об'єднаною палатою сприятиме розвитку права та забезпечить єдність, передбачуваність та стабільність судової практики.
В ухвалі від 17.12.2020 у справі №910/11131/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для прийняття справи до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з тих підстав, що у провадженні Касаційного господарського суду та судів попередніх інстанцій знаходиться велика кількість справ, у яких піднімається питання одночасного стягнення орендної плати та неустойки, що передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, колегія суддів Верховного Суду вбачає підстави для відступу від висновку, викладеного у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у справах №910/12949/16 та №906/1037/16.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами пункту одинадцятого частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, виходячи з обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та зупинення провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1642/20 до вирішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, до закінчення розгляду справи №910/11131/19.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.
Зупинити провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого структурного підрозділу "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 у справі №904/1642/20 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/11131/19 у подібних правовідносинах.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена 10.02.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Л.П. Широбокова