(заочне)
Справа №568/1198/20
Провадження №2/568/609/21
09 лютого 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду та продовжувати до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі із 28 вересня 2013 року. На даний час сторони разом не проживають, діти проживають з позивачем та повністю знаходяться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, згідно поданої заяви просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення судового засідання або про проведення судового розгляду за його відсутності не подавав.
З урахуванням того, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних на те причин, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 28 вересня 2013 року який зареєстрований виконкомом Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, актовий запис №1, що підтверджується копію свідоцтва про шлюб (а.с.5)
В шлюбі в них народилися двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, в яких сторони вказано батьками (а.с.6,7).
Діти проживає разом з матір'ю, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов виданий Бугаївською сільською радою Рівненської області №746 від 21.10.2020 р. (а.с.8)
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
У ст. 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і батька дитини.
Згідно ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджується у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
За ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
ОСОБА_1 позов про стягнення аліментів на утримання дітей поданий до суду 26 жовтня 2020 року.
Виходячи із вищенаведеного та зазначених у ст. 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, інтересів дітей, а також з урахуванням того, що відповідач є здоровою та працездатною, суд приходить до висновку, що вона може надавати позивачу матеріальну допомогу на утримання дітей.
Доказів того, що на утриманні відповідача знаходяться інші діти та непрацездатні члени сім'ї, а також доказів щодо неспроможності сплачувати кошти на утримання дитини, відповідачем, суду не представлено.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають сплаті, суд враховує матеріальний стан сторін, стан здоров'я дитини, наявність на утриманні у платника аліментів інших неповнолітніх дітей та непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, відповідно до змісту ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, рівний обов'язок батьків щодо утримання сина, суд вважає необхідним встановити розмір аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду та продовжувати до досягнення дітьми повноліття.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позивача звільнення від сплати судового збору при подачі позову до суду, судовий збір в розмірі 840,80 гривень підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 26 жовтня 2020 року і продовжувати до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданого Радивилівським РС УДМС України в Рівненській області від 09.02.2014 р., адреса АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Троцюк