Справа № 564/600/20
09 лютого 2021 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Цвіркуна О.С.
за участі секретаря судових засідань Забейди А. В.
представника позивача - адвоката Остапенко В.С., відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пасічника Ю.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Костопіль позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу державної реєстрації Дубенської міської ради Рівненської області Ванік Інни Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Малолюбашанська сільська об'єднана територіальна громада Костопільського району Рівненської області про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень, -
В провадженні судді Костопільського районного суду Рівненської області Цвіркуна О.С. перебуває цивільна справа № 564/600/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу державної реєстрації Дубенської міської ради Рівненської області Ванік Інни Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Малолюбашанська сільська об'єднана територіальна громада Костопільського району Рівненської області про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Представник позивача - адвокат Остапенко В.С. в судовому засіданні просив суд прийняти подану ним заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та розглянути її одночасно з первісним позовом. У поданій заяві про збільшення позовних вимог просить суд: визнати недійсним договір купівлі продажу 1/2 частини жилого будинку, укладеного 28 лютого 1974 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про придбання останньою 1/2 жилого будинку; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09 червня 1987 року виданого Костопільською нотаріальною конторою ОСОБА_5 ; визнати недійсним договір купівлі продажу жилого будинку, укладеного 09 червня 1987 року між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) щодо придбання ОСОБА_6 1/2 частини жилого будинку, що знаходиться в с.Мирне і розташований на присадибній земельній ділянці, присадибних земель колгоспу імені XXII з'їзду КПРС; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень сформованого державним реєстратором відділу державної реєстрації Дубенської міської ради Рівненської області Ванік Інною Вікторівною, індексний номер:33514922 від 23.01.2017 року відносно реєстрації об'єкта нерухомого майна - 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , належні на праві приватної власності ОСОБА_1 та стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на користь позивача, ОСОБА_2 , понесені судові витрати по справі в сумі 5 261,20 грн., які складаються із: судового збору за подачу позовної заяви у сумі 840,80; судового збору за подачу заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у сумі 420,40 грн.; витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у сумі 4 000,00 грн.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував щодо прийняття вказаної заяви про збільшення позовних вимог до розгляду з первісним позовом.
Відповідач державний реєстратор відділу державної реєстрації Дубенської міської ради Рівненської області Ванік І.В. в судове засідання не з“явилася, просила суд проводити розгляд справи у її відсутності.
Представник третьої особи Малолюбашанської сільської об'єднаної територіальої громади Костопільського району Рівненської області в судове засідання не з“явився, просив суд проводити підготовче судове засідання у їх відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача приходить до таких висновків.
Статтею 49 Цивільного процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.02.2020 року у справі № 922/404/19.
Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що позивач просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень сформованого державним реєстратором відділу державної реєстрації Дубенської міської ради Рівненської області Ванік Інною Вікторівню, індексний номер: 33514922 від 23.01.2017 року відносно реєстрації об'єкта нерухомого майна - 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , належніна праві приватної власності ОСОБА_1 та стягнути з відповідача судові витрати посправі.
У заяві про збільшення позовних вимог позивач доповнив позов трьома вимогами такого змісту:
- визнати недійсним договір купівлі продажу 1/2 частини жилого будинку, укладеного 28 лютого 1974 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про придбання останньою 1/2 жилого будинку;
- визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 09 червня 1987 року виданого Костопільською нотаріальною конторою ОСОБА_5 ;
- визнати недійсним договір купівлі продажу жилого будинку, укладеного 09 червня 1987 року між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_6 (покупець) щодо придбання ОСОБА_6 1/2 частини жилого будинку, що знаходиться в с.Мирне і розташований на присадибній земельній ділянці, присадибних земель колгоспу імені XXII з'їзду КПРС.
З наведеного вбачається, що заява позивача про збільшення позовних вимог є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, та впливає на права та обов'язки осіб, які не є учасниками справи, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак, таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Можливість об'єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, про відмову у прийнятті заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та розгляду її одночасно з первісним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 ЦПК України
Відмовити представнику позивача - адвокату Остапенко В.С. у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та розгляд її одночасно з первісним позовом.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. С. Цвіркун