Єдиний унікальний номер 205/2356/15-к
07 грудня 2017 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_7
розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.125 КК України, -
Під час судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст.49 КК України, тобто у зв'язку зі спливом строків давності.
Вказане клопотання було підтримане обвинуваченим.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника, вважаючи його передчасним та прохав суд відмовити в його задоволенні.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх представник - адвокат ОСОБА_7 також заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що без дослідження доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 , вирішення вказаного клопотання не є можливим.
Суд, заслухавши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.49 КК України - Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Досліджуючи підстави та обгрунтування заявленого клопотання, виходячи з вище вказаної норми кримінального закону, суд вважає доведеним посилання сторони захисту щодо спливу строку притягнення обвинуваченого ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.
Але, при цьому, суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання враховує, що згідно абз.5 п.2 Постанови Пленуму ВС України Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності №12 від 23.12.2005 - При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.
Таким чином, з урахуванням обставин даної справи, позиції обвинуваченого щодо складеного відносно нього обвинувального акту, а саме, не визнання ним вини в скоєнні інкримінованих злочинів, наявності цивільних позовів потерпілих, думки учасників судового провадження, суд вважає, що вирішення вказаного клопотання можливе лише після розгляду даного кримінального провадження по суті та дослідження усіх доказів, як таких що підтверджують вину обвинуваченого, а також тих, що можуть свідчити про його невинуватість.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-372 КПК України, суд, -
В клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст.49 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
З оригіналом згідно: Суддя -
Секретар -