Справа № 758/14658/20
05 лютого 2021 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Гальчинській А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 23.07.2010 у справі № 2-4467/2010 її позовні вимоги були задоволені та постановлено стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи з 07.04.2010 і до повноліття дитини. На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист.
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 22.09.2016 у справі № 2-4467/2010 було задоволено заяву позивачки та відновлено втрачене судове провадження про стягнення з відповідача вказаних вище аліментів. 05.01.2017 було видано дублікат виконавчого листа. Виконавче провадження № 53437201 про стягнення аліментів з відповідача було направлено до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) згідно з постановою про передачу виконавчого провадження від 22.10.2020.
01.10.2020 державним виконавцем було зроблено розрахунок заборгованості по аліментах, відповідно до якого відповідачу за період з 07.04.2010 по 30.09.2020 було нараховано аліментів до сплати в розмірі 188 700,00 грн, боржником сплачено 82 483,50 грн. Отже, заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів відповідно до вищезгаданого виконавчого документа станом на 01.10.2020 становить 106 216,50 грн. Таким чином, оскільки у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, позивачка провела розрахунок пені та вважає, що відповідач має сплатити на її користь пеню у розмірі станом на 10.12.2020 - 153 069,25 грн.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із копією рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 23.07.2010 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень, щомісяця, починаючи з 07.04.2010 і до його повноліття.
На підставі зазначеного рішення суду від 23.07.2010, яке набрало законної сили 04.08.2010, Жовтневим районним судом м. Луганська 04.08.2010 видано виконавчий лист.
Відповідно до рішення Троїцького районного суду Луганської області від 22.09.2016 заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження по справі № 2-4467/2010 Жовтневого районного суду м. Луганська за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задоволено. Відновлено повністю втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-4467/2010.
05.01.2017 видано дублікат виконавчого листа.
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам від 01.10.2020, складеним старшим державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у місті Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-4467/2010, боржнику ОСОБА_2 нараховано аліментів відповідно до вищезгаданого виконавчого документа за період з 07.04.2010 по 30.09.2020 - 188700,00 грн. Боржником сплачено 82483,50 грн. Заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01.10.2020 становить 106216,50 грн.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу систематичної несплати відповідачем на користь позивача аліментів на утримання дитини, у зв'язку з чим позивач бажає стягнути з відповідача відповідні суми неустойки. Вказані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач надала належні, допустимі та достатні докази того, що станом на грудень 2020 року відповідач без поважних причин, систематично, протягом декількох років не сплачував аліменти на утримання сина, у зв'язку з чим за ним утворився значний розмір заборгованості. При цьому, позивач у позовній заяві просить суд стягнути неустойку у зв'язку із несплатою аліментів за період з 07.04.2010 по 10.12.2020, а тому суд на підставі принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України) розглядатиме відповідні позовні вимоги саме за цей період.
Перевіряючи правильність розрахунків позивача та обраховуючи розмір неустойки за несплату аліментів, суд враховує наступне.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Така правова позиція була викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16-ц.
Обраховуючи розмір неустойки у зв'язку з несплатою відповідачем аліментів за наведеною вище формулою, суд, з використанням відомостей, викладених у розрахунку заборгованості по аліментам станом на грудень 2020 року, доходить висновку про те, що сума неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 07.04.2010 по 10.12.2020 складає 153 069 грн 25 коп. Розрахунок виконаний позивачем вірно, з яким суд погоджується. Також розрахунок такої заборгованості не спростовано відповідачем.
Однак розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів згідно з відповідною довідкою державного виконавця станом на жовтень 2020 року складав 106 216 грн 50 коп., а отже задоволення цього позову порушить права відповідача в аспекті приписів абзацу 2 частини 1 статті 196 СК України.
Таким чином, враховуючи, що сума неустойки (пені) за порушення ОСОБА_4 аліментних зобов'язань становить 153069, 25 грн, тобто перевищує 100 % заборгованості по даному аліментному зобов'язанню, суд прийшов до висновку про стягнення пені в межах наявної заборгованості по аліментам, тобто часткового задоволення позовних вимог, а саме у розмірі 106 216, 50 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840 грн 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплату аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 106 216 (сто шість тисяч двісті шістнадцять) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 .
Суддя Д. В. Петров