Справа № 2а-683/10
29 квітня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу в Дніпропетровській області в складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
за участю представника відповідача - Голобородько О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу про покладення зобов'язання, суд, -
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України Управління в Саксаганському районі міста Кривого Рогу (далі за текстом “Управління”), в якому просить: зобов'язати Управління здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та нарахувати і виплати на її, позивачки, користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 01.01.2010 року в розмірі 5288грн. 10коп.
В обґрунтування позову наводить наступне. Вона, позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно зі ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року мені повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” від 30 квітня 2002 року №8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата підвищення до пенсії повинна здійснюватись відповідачем. 05.02.2010р. подала заяву до відповідача про надання фактичної інформації, щодо нарахування та виплат соціальної допомоги, а саме: надбавки до пенсії за період з 01.01.2006р. до 01.02.2010р. відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". З відповіді від 15.02.2010р. стало відомо, що згідно зі ст.6 зазначеного Закону протягом 2006-2007 років надбавка, як дитині війни, мені взагалі не виплачувалась, а починаючи з 01.01.2008року по 01.01.2010 року, щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачувалась не в повному обсязі. Нарахування та виплати щомісячної надбавки до пенсії здійснювались відповідачем в супереч діючого законодавства України. Таким чином, тільки з листа стало відомо про порушення моїх прав з боку відповідача. Верховна Рада України своїм Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" призупинила дію ст.6 Закону України від "Про соціальний захист дітей війни". Положення ст.22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів. Зупинивши Законом України "Про державний бюджет України на 2006рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було грубо порушено положення основного Закону України. Вважає, що відповідач був зобов'язаний здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків за 2006рік, відповідно до ст.22 Конституції України, де вказано, що органи державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", призупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007, керуючись статтями 147,150,152 Конституції України та статтями 45,51,61,63,65 Закону України "Про Конституційний Суд України", вирішив: визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" пункт 12 ст.71, яким зупинено дію ст.6 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни". Положення ст.71 Закону України від 19.12.2006 року №489-У "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод. Пунктом 41 другого розділу Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" статтю 6 Закону України №2195-IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, а саме: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22.05.2008р. положення ст.67 розділу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України. Згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. "Деякі питання захисту окремих категорій громадян" дітям війни до пенсії або щорічного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн., та з 1 жовтня -49,8 грн. Таким чином, положення п.41 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" втратило чинність 22 травня 2008 року. Вважає, що невиплата соціальної допомоги в розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач, як орган владних повноважень, не здійснив виплату належної допомоги в розмірі, передбаченим ст.6 Закону та гарантованої Конституцією України за період з 01.01.2006р.по 01.01.201о року, чим грубо порушив права. Вважає, таку бездіяльність відповідача незаконною, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня -350 грн., з 1 квітня -359 грн.5 з 1 жовтня -366 грн. Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня -380 грн. з і квітня -406 грн., з 1 жовтня -411 грн. Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня -470 грн., з І квітня -481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня -498 грн. Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня -544 гри., з 1 листопада -573 грн. Вважає, що сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2009 роки становить: (4302 грн. + 4809 грн. + 5793 грн.+6586грн.) х 30% = 6447 гривні 00 копійок. 6447грн. 00коп.-1 158грн. 90 коп.=5 288грн. 10коп. Відповідно до ст.99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свободи чи інтересів. Її, позивачки, законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні як дитині війни виплати повідомлено не було, тому про факт порушення прав стало відомо лише після отримання листа відповідача.
У судове засідання позивачка не з'явилася, подавши заяву про слухання справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у судовому засідання позов не визнав. Не погоджуючись з позовом, зазначив наступне. Позивачка перебуває на обліку в Управлінні, як отримувач пенсії за віком. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (надалі по тексту Закон № 2195) позивачка має статус "Дитина війни". Стаття 6 Закону № 2195 (в редакції, що діяла протягом 2006 - 2007 років) передбачає, що "Дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання недержавна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але, ні в самому Законі № 2195, ні в жодному іншому діючому нормативно - правовому акті не було визначено процедурного порядку обчислення зазначеного підвищення до пенсії, механізму його виплати та величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку. Тому, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України від 20 грудня 2005 року №3225 -4 "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію ст.6 Закону № 2195 було зупинено на 2006 рік. Пунктом 12 ст.71 Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст.6 Закону № 2195 зупинено на 2007 рік, а статтею 111 вказаного Закону встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, що є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (50% х 40,60 грн. = 20,30 грн., де 40,60 грн. надбавка учаснику війни). Рішенням Конституційного суду України № 1-29/2007 від 09.07.2007р. було визнано таким, що не відповідає Конституції України, пункт 12 статті 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V. Таким чином, норми ст. 6 Закону № 2195 є діючими з 09.07.2007 року тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Звертає увагу на статтю 7 Закону № 2195, яка передбачає наступне, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсійний фонд України діє на підставі "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 р. N 1261. Управління здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України визначено, що при здійснені бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про державний бюджет України". Крім того, відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються Законом про Державний бюджет України. Згідно з п. 5 статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Закон України "Про державний бюджет України" та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру та порядку обчислення надбавок, бо є основним та головним (крім Конституції) фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні. Вважає за необхідне наголосити на тому, що розділом XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чітко передбачено, що надбавки та підвищення до пенсій виплачуються за рахунок коштів державного бюджету України. Після прийняття Конституційним судом рішення про невідповідність Конституції п.12 ст.71 та ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", так і залишилось неврегульованим питання недостатності бюджетних асигнувань, тобто видатки на ці витрати так і не були передбачені Державним бюджетом на 2007 рік. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни створена ситуація правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Наполягає, що позовні вимоги, щодо стягнення саме з Управління недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону № 2195 є безпідставними та не містять законодавчого підґрунтя. Вважає, що оскільки Законом № 2195 передбачено, що фінансування виплат по даному закону Пенсійний фонд України діє на підставі "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261. Відповідно до п. 15 зазначеного - Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах. Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що знаходяться в його управлінні. Пункт 9 вище зазначеного Положення передбачає виключний перелік напрямків використання коштів Пенсійного фонду України, кошти Пенсійного фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Згідно статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. До того ж, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту згідно ст. 116 Конституції України відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Також згідно із Конституцією саме Кабінет Міністрів має вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини. Позивачці, як особі яка має статус "Дитина війни" за нормами Закону України "Про соціальний захист дітей війни" із змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щомісячно виплачувалося підвищення до пенсії в таких розмірах: за період з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року в розмірі 47,00 грн.; за період з 01.04.2008 року по 22.05,2008 року в розмірі 48,10 грн. З 22.05.2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 530 від 28.05.2008 р. позивачці щомісячно виплачувалося підвищення до пенсії в таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн.; з 01.06.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. Не погоджується з доводами про те, що розмір мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" необхідно застосовувати виходячи з частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003р., де передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Позивач не приймає до уваги, що частина 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з зазначеним Законом, тобто для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується. Законодавець чітко визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Виплата підвищення пенсії особам, які мають статус "Дитина війни" не передбачена Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже його розрахунок не може здійснюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивачко пропущені строки звернення до адміністративного суду.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: паспорт(а.с.7), відповідь(а.с.8), пенсійне посвідчення(а.с.9), заява(а.с.10), відповідь на заяву(а.с.11-13), довідка про сплачені суми(а.с.14), положення(а.с.35-36).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини. При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 2 вересня 1945 року їй виповнилося повних 6 років, що встановлено паспортом(а.с.7).
Позивачка є пенсіонером, має статус дитини війни, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, що встановлено посвідченням(а.с.9).
В 2006-2007 роках соціальна підтримка у вигляді підвищення пенсії позивачці не призначалася, що встановлено відповіддю(а.с.11-13), довідкою(а.с.14).
Відповідачем в 2008 - 2009 роках позивачці виплачувалася соціальна підтримка у вигляді підвищення пенсії як дитині війни і у 2008- 2009 роках сплачені такі суми цього виду виплат: у січні - березні 2008 року по 47 грн. 00 коп.; у квітні - червні 2008 року по 48 грн. 10 коп.; у липні - вересні 2008 року по 48 грн. 20 коп.; у жовтні 2008 року - грудні 2009 року по 49 грн. 80 коп. Вказані обставини встановлені поясненнями позивачки, довідкою(а.с.14).
Позивачка зверталася до відповідача з питання нарахування вказаного виду допомоги, 15 лютого 2010 року їй було відмовлено у здійсненні перерахунку, що встановлено відповіддю(а.с.11-13).
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Згідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються права, і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивачка відноситься до осіб, яки є дітьми війни.
Згідно ст.6 зазначеного закону з 1 січня 2006 року позивачка повинна отримувати щомісячну соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії (далі за текстом “підвищення”) у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006 році вказана допомога позивачці не виплачувалась.
У відповідності до ст.110 Закону України” Про Державний бюджет України на 2006 рік”, зазначене підвищення в 2006 році повинно було сплачуватися за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Кабінет Міністрів України в 2006 не визначив порядку виплати вказаного підвищення.
Тому позовні вимоги позивачки за 2006 рік є безпідставними.
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (з урахуванням п.12 ст.71 цього Закону), дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік та визначено, що у 2007 році назване підвищення виплачуються особам, які є інвалідами(крім тих, на яких не поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", щодо зупинення дії ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Пунктом 41 Розділу II Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, викласти текст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22 травня 2008 року пункт 41 розділу II "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнаний таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним.
Як передбачено ст.152 Конституції України, закони, що визнання неконституційними за рішенням Конституційного суду України, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч.3 ст.5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Станом січень - червень 2007 року та січень - квітень 2008 року порядок виплати та розмір вказаного підвищення регулювався названими вище положеннями Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України". Враховуючи, що вказані положення Рішеннями Конституційного Суду України визнано неконституційними, відповідно 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, суд приходить до висновку, що визначаючи порядок виплати та розмір підвищення належить керуватися вимогами Закону України "Про соціальний захист дітей війни" який станом на 1 січня 2007 року та 1 січня 2008 року був таким, що набрав чинності. При цьому суд також враховує, що правовими наслідками вказаних Рішень Конституційного Суду України є поновлення дії Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який в частині виплати та розміру підвищення був фактично зупинений у 2007 році та змінений у 2008 році названими положеннями Законів України "Про державний бюджет", а відповідно і поновлення прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання цього закону.
Згідно ст. 5 Закону України "України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до ст. 28 цього Закону, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які стратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 грн. 00 коп., з 1 квітня - 406 грн. 00 коп., з 1 жовтня - 411 грн. 00 коп.
У відповідності до ст.19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішення, щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачці у 2007 році підвищення у розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який складав: з 1 січня - 380 грн. 00 коп., з 1 квітня - 406 грн. 00 коп., з 1 жовтня - 411 грн. 00 коп., а усього 1442 грн. 70 коп.(380х36:100х30 + 406х6:100х30+411х3:100х30).
Тому бездіяльність Управління щодо не нарахування позивачці в 2007 році вказаного підвищення є протиправною.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" складає з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачці у 2008 році підвищення у розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який складав: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень, а усього 1737 грн. 90 коп.
Позивачці в 2008 року підвищення було сплачено у сумі 579 грн. 30 коп. Таким чином недоплата за 2008 рік дорівнює 1158 грн. 60 коп.(1737 грн. 90 коп. - 579 грн. 30 коп.).
Згідно із ч. 1 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить розмір, який діяв у грудні 2008 року, тобто - 498 грн. 00 коп. Тому відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачці у 2009 році підвищення у розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, сплативши усього 1494 грн. 90 коп.(498 грн. 00 коп. х 12 х 30:100). Відповідач сплатив за січень - жовтень 2009 року позивачці 498 грн. 00 коп., тому недоплата складає 996 грн. 00 коп.
Усього недоплата складає за 2007 рік, 2008 рік, січень - грудень 2009 року 3597 грн. 30 коп.
У судовому засіданні не встановлено, що пенсії позивачці нараховується невірно, а тому підставі для покладення зобов'язання про перерахунок пенсії суд не знаходить.
Позивачка скористалася передбаченою ст.105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" можливістю досудового вирішення спору. Скарга позивачки була відхилена 15 лютого 2010 року, до суду позивачка звернулася 22 лютого 2010 року. Тому суд, керуючись вимогами ч.4 ст.99 КАС України, вважає, що позивачка не порушила строку звернення до суду.
При цьому суд, керуючись вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав позивачки вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність Управління в 2007 році щодо виплати соціальної підтримки у вигляді підвищення пенсії; визнати дії в 2008-2009 роках Управління щодо виплати позивачці соціальної підтримки у вигляді підвищення пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі, що не відповідає вимогам закону - неправомірними; зобов'язати Управління сплатити “соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії”, а не “щомісячну державну соціальну допомогу”, як просить позивачка. Також суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії Управління з виплати зазначеної допомоги позивачці в 2008 - 2009 роках у розмірі, що суперечить вимогам закону.
На підставі ст. 94 КАС України, на користь позивачки належить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита у сумі 56 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 19,92,162 Конституції України, ст.5,257 ЦК України, ст.ст.1,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.5,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст.ст.111,62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст.58, п. 41 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", ст.105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 2, 6, 10, 11, 86, 94, 99, 128, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі міста Кривого Рогу - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 соціальної підтримки у вигляді підвищення пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в 2007 році - протиправною.
Визнати дії в 2008-2009 роках Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо виплати ОСОБА_2 соціальної підтримки у вигляді підвищення пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі, що не відповідає вимогам закону - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 як дитині війни недоплачену соціальну підтримку у вигляді підвищення пенсії за 2007 рік, 2008 рік, січень - грудень 2009 року у сумі 3997 грн. 50 коп.
В інший частині у задоволенні позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу судові витрати у сумі 56 грн. 30 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини - протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов