Провадження № 1-кс/712/18/21
Справа № 712/12947/20
04 лютого 2021 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_5 , звернувся до суду з скаргою на постанову слідчого від 28 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження за № 12018251010003780 від 24 травня 2018 року, посилаючись на те, що старшим слідчим ОСОБА_6 , винесено постанову про закриття вище зазначеного кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, та з якою останній не погоджується, так як слідчий у постанові про закриття кримінального провадження не обґрунтував свої доводи про докази, які отримані безпосередньо під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, якими спростовуються факти і обставини викладені в повідомленні управління юстиції від 23 травня 2018 року.
За таких обставин вважає, що постанова винесена передчасно без дослідження всіх доказів по справі та не проведено допити всіх свідків по справі, для встановлення істини по справі, тому звернувся до суду з скаргою про скасування вище значеної постанови.
В судовому засіданні ОСОБА_5 , скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні, заперечував проти задоволення даної скарги.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області перебувало кримінальне провадження відомості до якого внесені до ЄРДР за № 12018251010003780 від 24 травня 2018 року у вчиненні кримінального провадження передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 303 ч.1 п.3 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Стаття 307 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Варто звернути увагу, що відповідно до п.2 ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого складається у тому числі з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
За змістом положень ст.ст. 283, 284 КПК України закінчення досудового розслідування це завершальний етап стадії досудового розслідування, у межах якого підбиваються підсумки роботи слідчого і прокурора щодо вирішення завдань кримінального провадження, аналізуються всі зібрані докази та приймається підсумкове рішення у справі на стадії досудового розслідування.
В даному випадку 28 вересня 2020 року старшим слідчим СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі ч.1 абзацу 14 ст.284 КПК України, яке було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120182510010003780 від 24 травня 2018 року, у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних поводжень, у п. 259 рішення у справі «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки, як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, у постанові про закриття кримінального провадження слідчий зобов'язаний обґрунтувати свої доводи доказами, які отримані безпосередньо під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
З ч.1 ст. 40 КПК України слідує, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
За змістом п.2 ч.5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності, а формальне закриття кримінального провадження органом досудового розслідування лише з підстав закінчення строків, встановлених ст. 219 КПК України, за відсутності повного, неупередженого, ефективного досудового розслідування є неприпустимим.
Дослідивши зміст постанови слідчого від 28 вересня 2020 року слідчий суддя вважає її такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки містить лише посилання на норми КПК України та КК України. Натомість в постанові взагалі не зазначено про причини невиконання вказівок, викладених в ухвалах слідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.08.2019, 12.11.2019 та 01.09.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що рішення слідчого про закриття провадження є передчасним, а досудове розслідування не є повним та всебічним, оскільки не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим доводи скарги щодо неповноти досудового розслідування та необґрунтованості постанови слідчого, підтверджуються матеріалами та підлягають задоволенню.
Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов'язаних з вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Бєлоусов проти України» зазначає: «Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю». («Алексахін проти України» п.55).
На підставі вищезазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова старшого слідчого від 28 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12018251010003780 від 24 травня 2018 року винесена передчасно і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303-309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Постанову старшого слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 28 вересня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12018251010003780 від 24 травня 2018 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.382 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_7
Повний текст ухвали проголошено 08 лютого 2021 року.