Головуючий суду 1 інстанції - Посохов І.С.
Доповідач -Коновалова В.А.
Справа № 428/2376/20
Провадження № 22-ц/810/14/21
Іменем України
08 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Гаврилюка В.К., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Пономарьової В.С.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»
на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Посохова І.С. в м. Сєвєродонецьк Луганської області,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії,
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії, в обґрунтування якого зазначило, що відповідач є споживачем електроенергії, яку здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, будинок 25А, квартира 46, відповідно до відкритого особового рахунку побутового споживача електричної енергії № 0817-046.
11 листопада 2018 року під час перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок в порядку п.5.1.1 ПРРЕЕ, уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» за адресою відповідача було виявлено порушення ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.п. 10, п. 5.5.5 ПРРЕЕ та п.п. 6 п.3.1 розділу 3 методики № 562, а саме: самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника з порушенням схеми обліку, яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливість виявити. Самовільне підключення поза приладом обліку виявлено на відрізку електромережі в РЩ від відного кабелю до точки споживання в квартиру-розетка. При відключенні приладу напруга в розетці присутня. Самовільне підключення виявлено за допомогою вказівника напруга.
Відповідно до протоколу № 1359 від 15 січня 2019 року засідання комісії з розгляду Акту про порушення від 11 листопада 2018 року вартість не облікованої електроенергії внаслідок порушення ним ПКЕЕН складає 51168,56 грн, яку відповідачка добровільно не сплатила.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 51168,56 грн та судові витрати.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 грудня 2020 року провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції господарського суду Луганської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» просить ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області 14 грудня 2020 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання».
У даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звертається з майновими вимогами до споживача фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування вартості не облікованої електричної енергії, а не навпаки вимоги до позивача, як це передбачено Кодексом України з процедури банкротства.
Крім того, згідно вимог чинного законодавства України, суди, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду справи по суті, оскільки дії щодо закриття провадження перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі з урахуванням визначених строків звернення.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 11 січня 2020 року роз'яснювалося ОСОБА_1 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 11 січня 2020 року про відкриття апеляційного провадження у справі та апеляційну скаргу ОСОБА_1 отримала 18 січня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 123).
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу від 14 грудня 2020 року про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року у справі № 913/567/19 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання».
Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до теперішнього часу перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство, внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи 23 жовтня 2019 року.
Враховуючи положення кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції вважав, що справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а отже, вказана справа підлягає розгляду господарським судом Луганської області.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції господарського суду Луганської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з огляду на таке.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
В статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким закон викладено в новій редакції.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18 жовтня 2019 року у справі № 913/567/19 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
18 жовтня 2019 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання».
Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до теперішнього часу перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство, внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи 23 жовтня 2019 року.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; про сплату податків, зборів (обов'язкових платежів); стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, а також визнання недійсними рішень державних органів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника.
Із винесенням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов'язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» звернулось до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з даним позовом після порушення провадження у справі про банкрутство.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року і з цієї дати втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.
Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).
Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.
Отже розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Зазначені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19).
Таким чином, суд першої інстанції, виходячи зі змісту та підстав позову, характеру спірних правовідносин, ураховуючи, що спір у цій справі між сторонами виник з правовідносин, що стосуються відшкодування вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електроенергії, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Доводи апеляційної скарги про те, що провадження у даній справі не підлягає закриттю, а справа повинна бути передана до належного суду для розгляду, оскільки дії щодо закриття провадження перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі з урахуванням визначених строків звернення не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Як зазначалося вище, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Згідно частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкротства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство передаються матеріали справи, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проте, провадження у даній справі відкрито після порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», тому суд першої інстанції дійшов правильного висновок щодо необхідності закриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до ЦПК України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» .
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Оскільки ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України підлягає залишенню без змін, то апеляційний суд роз'яснює Товариству з обмеженою відповідальністю право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, тобто до Сєвєродонецького міського суду Луганської області, з заявою про направлення справи до Господарського суду Луганської області.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми процесуального права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 368/561/19.
Керуючись ст.ст. 255,256,367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» залишити без задоволення.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 лютого 2021 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді В.К. Гаврилюк
О.Ю. Карташов