Справа № 740/4875/20
Провадження № 2/740/273/21
29 січня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Гагаріної Т.О.,
за участі секретаря судових засідань Полторацької В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання права власності на нерухоме майно, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 . Влітку 2017 року спадкодавець різко занедужала і важко захворіла та потребувала сторонньої допомоги, яку він їй постійно надавав. Скласти заповіт ОСОБА_7 не змогла в силу свого хворобливого стану, про що отримала відмову у нотаріуса. Він є єдиним спадкоємцем 4 черги і спадщину прийняв шляхом подачі заяви про прийняття спадщини. Для оформлення спадщини у нотаріальному порядку йому було необхідно підтвердити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, а оскільки він не міг цього зробити через зареєстроване постійне місце проживання за іншою адресою, вимушений був звернутися до суду. Так, рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.11.2019 було встановлено факт його постійного проживання однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, оформити в нотаріальному порядку спадщину він не може, оскільки відповідно до довідки про місце його постійного проживання разом з ним є зареєстроване місце проживання і третіх осіб по справ, інформація про належність яких до кола спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 у вказаному рішенні суду відсутня. З огляду на це, нотаріус відмовила в оформленні спадщини в нотаріальному порядку.
Від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу у їх з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, в особі представника Ніжинської міської ради, в судове засідання не з'явився та на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі їх представника, та прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до суду надійшли заяви, в яких вони просять справу розглянути у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують.
Враховуючи, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч.3 ст.211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, спадкову справу, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.11.2017. (а.с.20)
Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . яка належна їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.04.1996, виданого органом приватизації при домоуправлінні №3 Чернігівської КЕЧ району (а.с.23).
Постановою приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Варави Н.П. №207/02-31 від 20.05.2020 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. (а.с.18)
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.
Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.11.2019 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини з ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже згідно ст.1264 ЦК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем четвертої черги на право на спадкування за законом.
Згідно ч.3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, а тому враховуючи вищевикладене, позивач вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 .
Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частина 1 ст.55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Згідно ч.1 ст.64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Нормами статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів такого захисту може бути і визнання права власності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
При цьому в положенні п.3.1 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Окрім цього, відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Отже , враховуючи, що позивач ОСОБА_1 набув права та обов'язки спадкоємця ОСОБА_7 , то спадщина після смерті останньої належить позивачу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 1 393 грн. судового збору, однак ним не ставиться питання про відшкодування понесених судових витрат.
Таким чином, судові витрати підлягають залишенню за позивачем.
Керуючись ст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого зареєстровано в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Повний текст складено 09.02.2021 року.
Головуюча суддя Т.О. Гагаріна