Справа № 643/16023/20
Провадження № 2-а/643/39/21
08.02.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до 1. Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
2. Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції 3 батальйону 5 роти Терещенка Владислава Артуровича
про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративні
правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить суд:
- скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції 3 батальйону 5 роти Терещенко Владислава Артуровича серії EAM № 3247220 від 07.10.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340, 00 грн. за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції 3 батальйону 5 роти Терещенко Владислава Артуровича серії EAM № 3247220 від 07.10.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425, 00 грн. за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрити.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що оскаржувані постанови є незаконними та такими, що підлягають скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням інспектором норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.12.2020 відкрито провадження у справі № 643/16023/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2020 за клопотанням позивача на підставі ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України залучено до участі у справі в якості співвідповідача Інспектора управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції 3 батальйону 5 роти Терещенка Владислава Артуровича.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позов не подали.
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3247220 від 07.10.2020, винесеної Інспектором роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області рядовим поліції Терещенко Владиславом Артуровичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Склад адміністративного правопорушення полягав в тому, що 07.10.2020 року о 00:29 год. водій ОСОБА_1 у м. Харкові по вул. шосе Салтівське, 262А/1 км. керував транспортним засобом «BMW 320D», в якого були відсутні передбачені конструкцією бризговики, чим порушив п. 31.4.7.е Правил дорожнього руху - керував транспортним засобом, в якому відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Крім того, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3247220 від 07.10.2020, винесеної Інспектором роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області рядовим поліції Терещенко Владиславом Артуровичем, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425, 00 грн.
Склад адміністративного правопорушення полягав в тому, що 07.10.2020 року о 00:29 год. водій ОСОБА_1 у м. Харкові по вул. шосе Салтівське, 262А/1 км. керував транспортним засобом «BMW 320D», без чинного страхового полісу, чим порушив п. 2.1.ґ Правил дорожнього руху - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Заперечуючи вину у порушенні Правил дорожнього руху та вважаючи вищевказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом тощо.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями статті 213 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
В силу приписів статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху: частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, частини перша, друга і четверта статті 126.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частина 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Частиною 2 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно з частиною 4 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно до п. 1.3 Правил учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9. Правил).
Згідно з п. 2.1. ґ Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Пунктом 31.4.7.е Правил передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики
Положеннями ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, в даному випадку єдиним доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що позивачем порушені вимоги п. 2.1. ґ та п. 31.4.7.е Правил, відповідачами всупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України надано не було.
При цьому, суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а.
Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідачами в порушення вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано.
Отже, відповідачами не виконано обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення (постанови).
Крім того, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі № 524/6159/16-а.
Крім того, згідно зі ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Відповідно до ч. 3. ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції 3 батальйону 5 роти Терещенка Владислава Артуровича про скасування постанови та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
2. Скасувати постанову серії ЕАМ № 3247220 від 07.10.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складену інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області рядовим поліції 3 батальйону 5 роти Терещенко Владиславом Артуровичем.
3. Скасувати постанову серії ЕАМ № 3247220 від 07.10.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складену інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області рядовим поліції 3 батальйону 5 роти Терещенко Владиславом Артуровичем.
4. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
8. Відповідачі:
1. Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А).
2. Інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області рядовий поліції 3 батальйону 5 роти Терещенко Владислав Артурович (м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А).
Повне рішення складено 08.02.2021 року.
Суддя Н.В. Новіченко