Справа №22ц-1303/09 р.
Категорія ЦП 5
Головуючий у суді першої інстанції: Боярський О.О.
Доповідач: Громік Р.Д.
19 березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - ГромікаР.Д.
суддів - Драгомерецького М.М., Панасенкова В.О.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Затоківська селищна рада, Одеській філіал інституту землеустрою м. Одеси, про визнання приватизації земельної ділянки недійсною, та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, про визнання права власності, визнання неправдивими та такими, що порочать честь та гідність свідчень та про відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Затоківська селищна рада, Одеський філіал Інституту землеустрою про визнання приватизації садової ділянки недійсною, вказуючи що вона є членом садівничого товариства «Авангард» і їй належить земельна ділянка № 1648 розміром 739,58 м., розташована на території Затоківської селищної ради Одеської області. Після отримання державного акту на право власності на земельну ділянку їй стало відомо, що розміри її земельної ділянки зменшилися. Враховуючи вищенаведене, та вказуючи, що в результаті помилки допущеної інститутом землеустрою були порушені її права власника, просить визнати рішення Затоківської селищної ради від 21.10.1999 року недійсним.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала вказуючи, що вона є законним власником земельної ділянки, а відповідачка своїми самоуправними діями по перенесенню розділяючого їх з відповідачем суміжні земельні ділянки забору порушує її права власника. Згідно наданої до суду письмової заяви просить розглядати справу у подальшому без її участі.
ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 позов не визнали, та звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання порочащими честь та гідність свідчень та стягнення моральної шкоди, вказуючи, що вони є законними власниками суміжних з земельною ділянкою позивачки за первісним позовом частин земельних ділянок. Враховуючи вищенаведене та вказуючи, що в результаті самовільних дій ОСОБА_1 були порушені їх права власників, просять визнати їх право власності на частину земельної ділянки № 1643 А, розташовану на території
Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровського Одеської області в СТ «Авангард», площею 0,019 га згідно договору купівлі-продажу ВАС № 524004 від 08.12.2002 року, визнати незаконними дії ОСОБА_1 по зменшенню площі земельної ділянки позивачів за зустрічним позовом, визнати неправдивими та такими, що порочать честь та гідність позивача ОСОБА_5 свідчень, визнати нанесенням їм моральної шкоди дії ОСОБА_1 по зменшенню площі їхньої земельної ділянки, відмови ОСОБА_1 від підпису акту погодження меж земельних ділянок; розповсюдження ОСОБА_1 неправдивими та таких, що порочать честь та гідність свідчень по відношенню до ОСОБА_5, заборонити гр. ОСОБА_1 здійснювати будь-які дії по зменшенню площі їхньої земельної ділянки.
У судовому засіданні ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 уточнили свої зустрічні позовні вимоги, а саме просили прийняти рішення про усунення перешкод у реалізації права власності позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на земельну ділянку № 1643/1 у СТ „Авангард", розташовану на території Сонячного району Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровського, Одеської області; за рахунок відповідача перенести спільний загальний паркан між земельною ділянкою № 1643/1, яка належить позивачам та земельною ділянкою №1648, яка належить відповідачу на 1,55 метрів у бік ділянки № 1648 зі сторони вулиці, що межує із залізничною колією, згідно плану судової експертизи, та знести металеві ворота відповідача, що встановлені на ділянці № 1643/1; стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 2000 гривень, на користь ОСОБА_3 2000 гривень, на користь ОСОБА_5 250 гривень; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 1417 гривень 60 копійок.
Представник Затоківської селищної ради у судове засідання не з'явився, згідно наданої до суду заяви просить справу розглядати у його відсутності.
Представник Одеського філіалу інституту землеустрою у судове засідання не з'явився, згідно наданої до суду письмової заяви просить справу розглядати без його участі.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, згідно наданої до суду заяви просить справу розглядати у її відсутності.
Рішенням суду зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 був задоволений частково.
Було зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у реалізації права власності позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на земельну ділянку №1643/1 у СТ «Авангард», розташованого на території Сонячного району Затоківської селищної ради м. Білгород-Дністровського, Одеської області. За рахунок відповідача перенести спільний загальний паркан між земельною ділянкою №1643/1, яка належить ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та земельною ділянкою №1648, яка належить ОСОБА_1 на 1,55 метрів у бік ділянки № 1648 зі сторони вулиці, що межує із залізничною колією, згідно плану судової експертизи, та знести металеві ворота ОСОБА_1, що встановлені на ділянці №1643/1.
Також було стягнуто з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 - 500 грн., ОСОБА_3 - 500 грн., ОСОБА_5 - 250 грн.
А також було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати на загальну суму 1417 грн. 60 коп..
У задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм процесуального права, а також з тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Апелянт просить скасувати рішення суду, та направити справу на новий розгляд.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст. ст. 10,60,212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
В частині стягнення судових витрат, апелянтом рішення суду першої інстанції не ніким не було оскаржене.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що ОСОБА_1 с членом садівничого товариства «Авангард».
На підставі державного акту на право власності на землю від 06 вересня 2000 року ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки за№ 1648, загальною площею 0,068 га.
ОСОБА_2, на підставі державного акту на право власності на землю від 06 вересня 2000 року була власником земельної ділянки № 1643 «а», загальною площею 0,047 га, розташованої на території садівничого товариства «Авангард», суміжної з ділянкою ОСОБА_1.
ОСОБА_6, на підставі державного акту на право власності на землю від 06 вересня 2000 року, був власником земельної ділянки № 1643, загальною площею 0,082 га, розташованої на території садівничого товариства «Авангард».
Вищенаведені державні акти про право власності на земельні ділянки були видані власникам на підставі рішення Затоківської селищної ради народних депутатів м. Білгород-Дністровського Одеської області від 21 жовтня 1999 року за № 82.
21 грудня 1999 року на виконання рішення сесії ХХІІІ Затоківської селищної ради народних депутатів м. Білгород-Дністровського Одеської області від 21.10.1999р. №82, техніком Одеського філіалу інституту землеустрою УААН в присутності громадян ОСОБА_1, представника Затоківської селищної ради, представників суміжних власників землі і землекористувачів, було проведено обстеження і встановлення в натурі меж земельних ділянок, наданих гр. ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в приватну власність для ведення садівництва в садівничому товаристві «Авангард», що підтверджується актами встановлення в натурі меж земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, що знаходяться в користуванні гр. ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 від 21 грудня 1999 року, згідно яких в натурі межі ділянки закріплені межовими знаками, всі присутні ознайомлені з ними. Ніяких заперечень з боку представників щодо меж ділянок не заявлено.
Обмір земельних ділянок проводився по фактично існуючим в натурі межам земельних ділянок. Розміри основної огородженої забором земельної ділянки гр. ОСОБА_1 на момент приватизації відповідали розмірам інвентаризації 1974 року проведеної Білгород-Дністровським БТІ. Додаткові ділянки надавались СТ «Авангард» за шириною основної ділянки, а саме 10м..
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що інститут землеустрою при обмірі земельних ділянок помилок не допускав, що також підтверджується листом Одеського науково-дослідного проектного інституту землеустрою від 23.02.2004 року № 350.
Відповідно до висновку судово-будівельної технічної експертизи № 39, від 22 березня 2007 року, про визначення розміру, площі та конфігурації земельних ділянок № 1648,1643 «а», 1643 розташованих в СТ «Авангард» на території Затоківської селищної ради, м. Білгород-Дністровського Одеської області, державні акти, видані на вищенаведені земельні ділянки відповідають розмірам інвентаризації 1974 року проведеною Білгород-Дністровським БТІ.
Відповідно до листа міського архівного відділу № 96 від 16 жовтня 2007 року, після 1974 року збільшення земельних ділянок № 1648, які знаходились у користуванні ОСОБА_1, № 1643 та № 1643-а, які знаходились у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в садівничому кооперативі «Авангард» смт. Затока м. Білгород-Дністровського, Одеської області не проводилась, про що свідчить відсутність відповідних рішень Затоківської селищної ради.
Згідно ч 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
З наданих суду матеріалів справи дійсно не вбачається підстав вважати, що при винесенні спірного рішення, Затоківською селищною радою було порушено вимоги закону.
Підставою для визнання недійсним акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування відповідно до ст. 155 ЗК України є також порушення відповідним актом прав особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, але ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б вказували, що рішення від 21.10.1999 року порушує її права чи охоронювані законом інтереси.
Враховуючи вищенаведене судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про визнання приватизації недійсною задоволенню не підлягають.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є власниками частини земельної ділянки № 1643 площею 0,0253 га (в рівних частках кожна) садівничого товариства «Авангард» в смт. Затока Одеської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.12.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі № 4-4175 та частини земельної ділянки № 1643 «а» площею 0,019 га ( в рівних частках кожна) садівничого товариства «Авангард» в смт. Затока Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.12.2002 року посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі № 4-4176.
Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Рішенням Затоківської селищної ради № 248 від 04 червня 2008 року про об'єднання частини земельної ділянки № 1643 та частини земельної ділянки № 1643 «а» в садівничому товаристві «Авангард» в смт. Затока, що знаходяться у власності гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в одну ділянку та присвоєння їй юридичної адреси, була об'єднана частина земельної ділянки № 1643 площею 0,0253 га, садівничого товариства «Авангард» в смт. Затока Одеської області та частина земельної ділянки № 1643 «а» площею 0,019 га, садівничого товариства «Авангард» в смт. Затока Одеської області, та знову утвореній земельній ділянці, яка утворилась в результаті об'єднання земельних ділянок, загальною площею 0,0443 га, присвоєна нова юридична адреса Одеська область, смт. Затока м. Білгород-Дністровського, Сонячний район, садівниче товариство «Авангард», земельна ділянка № 1643/1.
У судовому засіданні позивачі за зустрічним позовом пояснили, що навесні 2008 року вони приїхали на свої земельні ділянки та побачили, що спільний загальний паркан з сітки-рабиці між тою частиною земельної ділянки, яка належить позивачам та
суміжною земельною ділянкою № 1648, яка належить ОСОБА_1, перенесено в глиб ділянки позивачів за зустрічним позовом № 1643/1 на 1,55м. зі сторони вулиці, яка межує з залізничною колією. Таким чином конфігурація та розміри земельної ділянки № 1643/1, яка належить позивачам зменшилася.
Сусіди ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8 повідомили позивачам, що паркан було перенесено відповідачкою у їх присутності.
Цей факт не заперечує і сама позивач за первісним позовом ОСОБА_1
Позивачі за зустрічним позовом звернулися до ОСОБА_1 з вимогою повернути паркан на своє місце, згідно з державними актами на право приватної власності на землю. ОСОБА_1 відмовила в цьому, лаючись нецензурними виразами, чим принижувала честь і гідність позивачів. Після цього вона стала поширювати недостовірну інформацію, яка принижує честь і гідність позивача ОСОБА_5, а саме те, що це він пересунув паркан на земельну ділянку, чим порушив санітарні норми.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачам за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які вони зазнали в наслідок порушення їхніх прав власників, гарантованих конституцією та законами України та у приниженні честі і гідності ОСОБА_5.
Враховуючи принцип розумності та справедливості суд першої інстанції обґрунтовано вирішив зустрічні позовні вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ст. ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 303-304,307 ч. 1 п.1,308,313-315,317,319,324,325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.