Справа № 22ц-1618/09
Категорія ЦП:44
Головуючий у першій інстанції Дрішлюка А.І.
Доповідач Мартинова К.П.
08 квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Мартинової К.П.,
суддів - Доценко Л.І., Оверіної О.В.,
за участю секретаря - Карпової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання втратившими право користування житлом і зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про вселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 січня 2009 року,
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 в зв'язку з відсутністю їх на спірній житловій площі понад шість місяців.
У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про вселення та зобов'язання не перешкоджати в проживанні в спірної квартирі, який в процесі судового розгляду був уточнений та підтриманий її чоловіком ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4.
У грудні 2008 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, змінивши підставу позову на ст. 107 ЖК УРСР. Позивач при цьому посилався на те, що його сестра ОСОБА_2 В 1983 році вийшла заміж за ОСОБА_3 та переїхала на постійне місце проживання до чоловіка за адресою: АДРЕСА_2. Чоловік його сестри ОСОБА_3 та їх донька ОСОБА_4 були прописані на спірну житлову площу для того, щоб одержати житло в разі знесення будинку, однак ніколи на спірній площі не проживали.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на створення перешкод з боку позивача у користуванні спірною житловою площею.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 січня 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання втратившими право користування житлом і зняття з реєстрації задоволений. Суд визнав ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилою площею за адресою: АДРЕСА_1. Встановив порядок виконання рішення суду згідно з яким, у разі набрання ним законної сили зобов'язати Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області в особі СПРФО Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області зняти з реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та вселенні відмовлено.
Суд стягнув з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмір 2155 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та, процесуального права та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. ОСОБА_3 рішення суду не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, районний суд виходив з того, що на підставі ст. 107 ЖК України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 втратили право користування житловою площею квартири АДРЕСА_1.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що основним наймачем однокімнатної квартири АДРЕСА_1 з 1967 року була ОСОБА_5 мати ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 з 1990 року, ОСОБА_2 з 1978 року та її чоловік ОСОБА_3 з 1988 року, і донька ОСОБА_4 з 2001 року / а.с. II.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_2 в 1983 році вийшла заміж за ОСОБА_3 та переїхала проживати до чоловіка в с Нерубайське Біляївського району Одеської області / а.с. 240-247/.
Згідно довідки з учбового закладу Нерубайського навчально-виховного комплексу № 578 від 08.09.2005 року ОСОБА_4, донька ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до школи ходила в с Нерубайське Біляївського району, тобто навчалася в Нерубайському навчально-виховному комплексі з 01.09.1992 року по 31.05.2002 року / а.с. 6/.
На підставі відповіді Нерубайської сільської ради № 02-17-592 від 18.04.2008 року ОСОБА_3 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_4 загальною площею 122 кв. м. з кількістю житлових кімнат чотири, розташований на земельній ділянці 0,10 га / а.с. 190/.
Згідно довідки Нерубайської сільської ради № 4455 ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_4. Склад його сім'ї - три чоловіка / а.с. 192/.
Згідно довідки № 252 від 23.04.2008 року Біляївським РЕМ ВАТ "Одесаобленерго" 23.03.2003 року з абонентом ОСОБА_3 було укладено договір "Про користування електричною енергією" за адресою АДРЕСА_4 / а. с. 191/.
Факт не проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на спірній житловій площі квартири АДРЕСА_1 крім письмових доказів підтверджено також поясненнями свідків, допитаних в судових засіданнях: сусідів та чоловіка матері ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Як вбачається з технічного запису свідок ОСОБА_6, який знаходився в шлюбі з матір"ю сторін ОСОБА_5, пояснив, що ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу с ОСОБА_3, тобто з 1983 року в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, переїхала проживати до чоловіка в с. Нерубайське.
Відповідно до ст. 107 ЖК особа втрачає право користування жилим приміщенням з моменту вибуття. Позивач довів факт обрання відповідачами іншого місця проживання. Відповідач ОСОБА_3, як глава родини Дерун, є власником половини житлового будинку АДРЕСА_4.
Посилання апеляційної скарги на те, що не проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на спірній житловій площі було з поважних причин не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позов про визнання їх такими, що втратили право користування житловою площею, заявлений та задоволений на підставі ст. 107 ЖК, яка передбачає доведення факту вибуття з житлової площі. Слід також звернути увагу, що перший конфлікт з приводу спору відносно житлової площі між сторонами відбувся у серпні 2005 року, що підтверджується матеріалами про адміністративне порушення Хмельницького ВМ Малиновського РВ м. Одеси / а.с. 231-249/.
Доводи апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_4 про те, що суд не залучив до участі у справі власника будинку, де знаходиться спірна житлова площа квартири № З, безпідставні. Судом розглядався спір щодо права сторін користування житловою площею квартири АДРЕСА_1, а не спір про розподіл квартири та особового рахунку.
Посилання ОСОБА_2 на те, що вона поховала матір за свої кошти, не мають відношення до даного житлового спору та не є предметом спору.
Доводи апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відсутність у них свого житла спростовуються тим, що вони є членами сім'ї відповідача ОСОБА_3 як дружина та донька, який має у власності житловий будинок в с Нерубайське, пр. Сміливий, 16.
Справа розглянута судом відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказі, належність та допустимість яких перевірена судом та їм надана оцінка в рішенні суду.
Підстави, передбачені ст. 311 ЦПК України для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, відсутні.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 209,303,304,305,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 січня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.