20.01.2021 Справа №607/14776/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайопного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 в режимі відеоконференції у м. Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши заяву першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2020 року, -
встановив:
Перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся із заявою про роз'яснення ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2020 року.
В заяві зазначено: «Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя ОСОБА_1 ) від 03.11.2020 (справа № 607/14776/20) частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 ; визнано протиправною бездіяльність прокурора Тернопільської області ОСОБА_6 щодо не вирішення клопотання ОСОБА_3 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12017210010000207 СУ ГУНП в Тернопільській області від 17.08.2020 своєю мотивованою постановою; зобов'язано керівника Тернопільської обласної прокуратури вжити заходів для вирішення зазначеного клопотання ОСОБА_3 мотивованою постановою. Згідно інформації Тернопільської місцевої прокуратури матеріали кримінального провадження № 12017210010000207 від 20.01.2017 за фактом можливого заволодіння шахрайським способом грошовими коштами ОСОБА_3 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.185 КК України, на даний час перебувають у Тернопільському відділенні КЩЦСЕ у зв'язку із призначенням судово-економічної експертизи. З огляду на викладене, виконання вимог, визначених слідчим суддею ОСОБА_1 в ухвалі від 03.11.2020, за відсутності матеріалів кримінального провадження, неможливе. Водночас, вивчення змісту вищезазначеної ухвали від 03.11 2020 засвідчило, що вона є незрозумілою.
Згідно з ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Крім того, статтею 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок кримінального провадження на території України згідно з ч.1 ст.1 КПК України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина 2 цієї статті). У той же час, ч.3 ст.9 КПК України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу. Ця вимога знаходить своє відображення також в положеннях статей 4 та 5 зазначеного Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь- яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або ЇЇ представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Таким чином, положеннями ст.220 КПК України передбачено порядок розгляду клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій під час здійснення досудового розслідування. Ці положення не передбачають розгляд клопотань про прийняття будь-яких процесуальних рішень. Окрім того, клопотання в порядку ст.220 КПК України розглядається прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та письмова відповідь надається за підписом цього ж процесуального прокурора. Керівник Тернопільської обласної прокуратури, його перший заступник та заступник не є прокурором у вказаному кримінальному провадженні. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12017210010000207 здійснюється групою прокурорів Тернопільської місцевої прокуратури. З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_3 від 17.08.2020 в частині проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні прокуратурою Тернопільської області 10.09.2020 надіслано у Тернопільську місцеву прокуратуру для розгляду у порядку ст.220 КПК України. Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що недоліки, допущені в ході досудового розслідування, які зазначені у клопотанні ОСОБА_3 від 17.08.2020, можуть бути усунуті слідчим органом Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області за процесуального керівництва Тернопільської місцевої прокуратури. Враховуючи наведене, підстав для використання права, передбаченого зазначеною статтею КПК України, щодо доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня - слідчому управлінню ГУНП в Тернопільській області, на момент розгляду прокуратурою Тернопільської області клопотання ОСОБА_3 від 17.08.2020, були відсутні. Відтак, з огляду на викладене, прийняття вказаного рішення винесення постанови не потребувало. Про прийняте рішення листом № 04/2/-1417 вих-20 від 10.09.2020 повідомлено ОСОБА_3 із зазначенням, що підстав для зміни органу досудового розслідування не встановлено».
Згідно з ч.2 ст.380 КПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження».
Представник Тернопільської обласної прокуратури будучи повідомленим, в порядку ст.135 КПК України, шляхом надсилання оповіщення електронною поштою 06.01.2021 року, 12.01.2021 року та 20.01.2021 року в судові засідання не прибув, про причини суду не повідомлено, тому, в порядку передбаченому ч.2 ст.380 КПК України, розгляд заяви відбувся без участі прокурора.
Адвокат ОСОБА_4 пояснив, що заперечує щодо задоволення вказаної заяви, посилаючись на її безпідставність.
Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що підтримує доводи свого адвоката.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 від 03.11.2020 року ЄУН - 670/14776/20, частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_3 шляхом визнання протиправною бездіяльність прокурора Тернопільської області ОСОБА_6 щодо не вирішення клопотання ОСОБА_3 про надання доручення здійснювати досудове розслідування кримінального провадження №12017210010000207 СУ ГУНП в Тернопільській області своєю мотивованою постановою, а також зобов'язано керівника Тернопільської обласної прокуратури вжити заходів для вирішення клопотання ОСОБА_3 про надання доручення здійсненювати досудове розслідування кримінального провадження №12017210010000207 Слідчому Управлінню ГУНП в Тернопільській області, мотивованою постановою. В задоволенні решти скарги було відмовлено.
Задовольняючи скаргу частково, слідчий суддя виходив із того, що на підставі ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі ч.5 ст.36 КПК України генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь - якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.
Отже, закон надав право керівникам обласних прокуратур, першим заступникам та заступникам своєю вмотивованою постановою доручати здійснення досудового розслідування будь - якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Таке рішення своєю вмотивованою постановою керівники обласних прокуратур, їх перші заступники та заступники приймають в силу їх повноважень за посадами, а не як процесуальні прокурори.
На підставі ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно з ч.2 ст.220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Із змісту матеріалів вбачається, що на клопотання потерпілої ОСОБА_3 про надання доручення здійснювати досудове розслідування кримінального провадження №12017210010000207 СУ ГУНП в Тернопільській області прокурором було надано їй відповідь у формі листа №04/2/-1417вих-20 від 10.09.2020 року, де зазначено, що в задоволенні клопотання відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Резолютивна частина ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2020 року є чіткою та зрозумілою, в мотивувальній частині слідчим суддею викладено правову позицію з посиланням на відповідні норми кримінального процесуального законодавства, в межах яких системно обґрунтовано наявність підстав для часткового задоволення скарги. Отже, викладені у заяві питання не підлягають роз'ясненню.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 376, 380 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні заяви першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2020 року, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1