Справа № 22ц-1130/09
Головуючий у першій інстанції - Гудіна Н.І.
Доповідач - Каранфілова В.М.
Категорія ЦП: 30
01 квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Каранфілової В.М.
суддів - Троїцька Л.Л.., Фальчук В.П.
при секретарі - Басовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом дочірнього підприємства «Оазіс» корпорації «Ф.Д.Імпортенд Експорт корпорейшн» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, вказуючи, що відповідач працював на посаді водія ДП «Оазіс» корпорації «Ф.Д.Імпортенд Експорт корпорейшн» в період з 07.02.2005 року до 15.09.2006 року. 04.03ю2006 року з його вини сталася ДТП, під час керування ним автомобілем марки МАЗ, державний номер НОМЕР_1, належним позивачеві в районі м. Башттанка Баштанського району, Миколаївської області. У результаті ДТП загинув пішохід ОСОБА_2 Відповідно до рішення суду Баштанського району Миколаївської області від 20.12.2006 року стягнуто з матеріальну та моральну шкоду з ДП «Оазіс» корпорації «Ф.Д.Імпортенд Експорт корпорейшн» 12 тис. грн.. Рішення набуло законної сили і виконано. Перераховано всі стягнуті гроші та розходи.
Позивач вважав, що оскільки шкода спричинена з винних дій відповідача та у зв'язку з тим, що з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідач повинен відшкодувати повністю спричинену позивачу своїми діями шкоду.
Рішенням суду від 03 грудня 2008 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчив матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з вимог ст. ст. і 187 ч 2,1191 ЦК України, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а також, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.
З висновком суду першої інстанції про задоволення позову ДП «Оазіс» корпорації «Ф.Д.Імпортенд Експорт корпорейшн» колегія не може погодитись.
Як вбачається з матеріалів справи і як визнає сам позивач. 04,03.2006 року сталося ДТП в районі м. Баштанка Миколаївської області, в результаті якої пішохід ОСОБА_2 загинув.
У результаті ДТП автомобіль МАЗ дн НОМЕР_1, який належить ДП «Оазіс» і яким управляв відповідач скоїв наїзд на пішохода, який у результаті отриманих пошкоджень помер.
Згідно з вимогами ст. 1187 ч 2 ЦК України, на яку послався суд першої інстанції при розгляді справи, відповідальність за спричинення цим джерелом шкоди несе особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб, яким спричинено шкоду належить на підставі права власності позивачу - ДП «Оазіс».
Відповідач ОСОБА_1 згідно наказу № 3 ДП «Оазіс» від 07.02.2005 року працював у позивача на посаді водія. 04.03.2006 року ОСОБА_1 під час виконання своїх трудових обов'язків, керував автомобілем МАЗ, дн НОМЕР_1, який належить позивачеві.
Оскільки ОСОБА_1 управляв джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела, він не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду спричинену цим джерелом.
Як вбачається з копії постанови про закриття кримінальної справи, справа за фактом ДТП, внаслідок якої загинув громадянин ОСОБА_2 закрита за відсутності складу злочину у діях водія, тобто - відповідача.
З тексту вказаної постанови також вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутні дії, які пов'язані з порушенням Правил дорожнього руху. Тобто вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП немає.
За таких підстав, суд першої інстанції необгрунтовано дійшов висновку про застосування вимог ст. 1191 ЦК України.
Посилання суду першої інстанції на те, що між позивачем та відповідачем було укладено два договори про матеріальну відповідальність, колегія не може взяти до уваги.
Відповідно до договору від 05.12.2005 року з ОСОБА_1 укладено договір про матеріальну відповідальність за матеріальні цінності, які він отримував у зв'язку з перевозкою цих цінностей \а.с. 9\. Відповідно до договору про матеріальну відповідальність від 05.12.2005 року з ним же укладено договір про відповідальність за збереження та правильну експлуатацію автомобіля МАЗ-5440008-030 дн НОМЕР_1 та причепа у зв'язку з ДТП за його виною \а.с. 10\.
На підставі викладеного, колегія приходить до висновку, що позов дочірнього підприємства «Оазіс» корпорації «Ф.Д.Імпортенд Експорт корпорейшн» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303,307 ч 1 п 2,317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У позові дочірньому підприємству «Оазіс» корпорації «Ф.Д.Імпортенд Експорт корпорейшн» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-ох місяців з дня його проголошення.