Ухвала
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 707/2611/18
провадження № 61-1522ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства «Булат-Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,
У грудні 2018 року Приватне підприємство «Булат-Сервіс» (далі - ПП «Булат-Сервіс») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду в розмірі 499 160 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 27 травня 2010 року між ПП «Булат-Сервіс» та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач продав цемент у кількості 268,7 тон на суму 165 821,98 грн та 394,75 тон щебня на суму 14 178,02 грн. Відповідач зобов'язувався протягом одного місяця провести оплату товару. 15 червня 2015 року та 27 листопада 2015 року відповідач перерахував позивачу по 3 000 грн в рахунок оплати товару. Недоплачена сума становить 174 000 грн, яка підлягає індексації та складає 438 910,69 грн. У листопаді 2008 року відповідач також отримав від позивача 20 000 грн. Отримання вказаних коштів відповідач визнав під час розслідування кримінальної справи. З урахуванням індексації неповернута сума складає 60 249 грн. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.
Придніпровський районний суд м. Черкаси рішенням від 24 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Черкаський апеляційний суд постановою від 28 грудня 2020 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 вересня 2020 року змінив, скасував його в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 438 910,69 грн та в цій частини позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПП «Булат-Сервіс» майнову шкоду в розмірі 243 718,42 грн. В решті рішення суду залишив без змін. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
27 січня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.
Предметом позову у цій справі є відшкодування майнової шкоди в розмірі 499 160 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).
Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судового рішення в цій справі, не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення у постанові Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства «Булат-Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко