08 лютого 2021 року
Київ
справа №320/3980/19
адміністративне провадження №К/9901/3052/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ СІТІ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №320/3980/19 за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області, третя особа - Державна архітектурно-будівельна інспекція України, особа, яка подавала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ СІТІ", про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020, позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Бучанської міської ради Київської області за № 3185-55-VІІ від 28 березня 2019 року «Про затвердження детального плану території, розташованої в межах вулиць Революції та Шевченка м. Бучі для розміщення житлової та громадської забудови».
26.01.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ СІТІ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №320/3980/19, направлена поштою 25.01.2021.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду постановлена 10.12.2020 у відкритому судовому засіданні, повний її текст складено 11.12.2020, надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 11.12.2020 та оприлюднено в ньому 14.12.2020. Останнім днем строку подання касаційної скарги є 11.01.2021.
Проте, касаційна скарга направлена до суду касаційної інстанції лише 25.01.2021, тобто з пропуском встановленого законодавцем строку на касаційне оскарження.
Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що зі змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ СІТІ" ознайомилось під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень 23.12.2020, а відтак вважає, що останнім днем строку на подачу касаційної скарги є 25.12.2021.
01.02.2021 та 02.02.2021 на адресу Верховного Суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ СІТІ" про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в яких скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу ним було подано 13.01.2021, проте Верховний Суд ухвалою від 21.01.2021 повернув вказану касаційну скаргу у зв'язку з тим, що до касаційної скарги не було додано ордеру на надання правничої допомоги. Після цього, скаржник в максимально стислий строк знову подав касаційну скаргу (25.01.2021), усунувши раніше виявлений недолік, який було допущено через недбалість працівника, який виконує технічні функції та який не додав ордера до матеріалів касаційної скарги. А відтак вважає, що має право на поновлення пропущеного строку.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
В обґрунтування підстав поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що з повним текстом оскаржуваного судового рішення представник Товариства ознайомився лише 23.12.2020 під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, вперше касаційну скаргу, яка була повернута, було подано в строк.
Водночас, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання касаційної скарги в строк, який передбачено вимогами КАС України, а також належним підтвердженням поважності причин пропущення строку на касаційне оскарження.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як зазначалось, оскаржувана постанова апеляційного суду від 10.12.2020 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.12.2020.
Статтями 4, 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб.
За вказаних обставин, скаржник мав можливість ознайомитись із судовим рішенням з моменту його внесення до Реєстру. Крім того, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Отже, наведені скаржником у клопотаннях про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними.
Згідно із частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику часу для надіслання належних доказів, які підтверджують обставини поважності причин пропуску строку або повідомлення суду про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ СІТІ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №320/3980/19 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
Т. Г. Стрелець