Справа № 644/9477/20 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1316/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.286, ч.1 ст. 135 КК України
19 січня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 29.12.2020 року, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 ,-
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 29.12.2020 року ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 26 лютого 2021 року.
Суд обґрунтував прийняте рішення тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, за який, в разі доведеності його вини, може бути призначене покарання до 8 років позбавлення волі, вказане свідчить про існування ризику переховування ОСОБА_8 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того вказав, що продовжує зберігатись ризик того, що перебуваючи не в умовах попереднього ув'язнення, ОСОБА_8 може впливати на свідків сторони обвинувачення з метою зміни останніми показань, які ними надані в ході досудового розслідування.
Не погодившись з рішенням районного суду захисник обвинуваченого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 24.12.2020 року. Відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Змінити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації.
В обґрунтування вимог апелянт вказує на позитивні характеристики ОСОБА_8 , як з місця реєстрації так і навчання, останній раніше не притягувався ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності, не вчиняв жодного впливу на свідків, не перешкоджав кримінальному провадженню.
Крім того посилається, що його підзахисний під час трагічної події попрохав батька викликати швидку допомогу та поліцію, вказав місце знаходження автомобіля, що свідчить про відсутність наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, визнав свою вину, відшкодував потерпілим ОСОБА_9 40 000 грн., а ОСОБА_10 6 000 грн..
Вважає за можливе застосувати до його підзахисного міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь головуючого судді; доводи захисників, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту; перевіривши матеріали судового провадження та оскаржувану ухвалу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
При цьому, ч.1 ст.183 КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Апеляційний суд, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів у разі обрання його ОСОБА_8 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, а саме запобігти спробам:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
незаконно впливати на потерпілого, свідка;
вчинити інше кримінальне правопорушення .
Ці ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_8 , обвинувачується у скоєнні злочинів, один з яких є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років з позбавленням права керувати транспортним засобом до 3 років. Вказане беззаперечно свідчить, що з врахуванням покарання, яке загрожує ОСОБА_8 він може переховуватись від слідства та суду; впливати на свідків, оскільки провадження ще не розглянуто судом.
Крім того колегія суддів зазначає, що апеляційні доводи захисника щодо позитивних характеристик ОСОБА_8 , як з місця реєстрації так і навчання, не притягнення ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності, не можуть слугувати підставами для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 на більш м'який, який міг би гарантовано запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому колегія суддів враховує думку потерпілих, які в суді першої інстанції наполягали на необхідності тримання обвинуваченого під вартою. Даних , що на цей час позиція потерпілих змінилась колегія суддів немає.
Даних щодо захворювань, які перешкоджають або унеможливлюють перебування ОСОБА_8 під вартою суду не надано.
Таким чином обставини, що відповідно до ст. 178 КПК України враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: тяжкість покарання, що загрожує особі; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, яка носить формальний характер; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутація обвинуваченого ; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, безумовно свідчать про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, що інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою зможе дієво запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 29.12.2020 року, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді