Справа № 629/3570/18 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/288/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.309 КК України
21 січня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року, стосовно ОСОБА_7 ,-
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України у відношенні ОСОБА_7 .
Вирок Первомайського районного суду м.Краснодара від 12.07.2017 року відносно засудженого ОСОБА_7 , яким його було засуджено за ч.2 ст. 228 КК РФ до 3 років позбавлення волі, приведено у відповідність із законодавством України.
Визначено, що ч.2 ст.228 КК Російської Федерації, за якою ОСОБА_7 засуджено вироком Первомайського районного суду м.Краснодара від 12.07.2017 року, відповідає ч. 2 ст. 309 КК України.
Засудженому ОСОБА_7 на підставі вироку Первомайського районного суду м.Краснодара від 12.07.2017 року призначено покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Строк покарання ОСОБА_7 обчислено з 12.07.2017 року - відповідно до дати, яка встановлена вироком Первомайського районного суду м.Краснодара від 12.07.2017 року, та зараховано у строк відбуття покарання строк тримання його під вартою в період з 08.06.2017 року по 11.07.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України.
Не погодившись з рішенням районного суду засуджений ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року - скасувати.
Ухвалити нову, якою призначити йому мінімальний строк покарання. Зарахувати йому в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 03.06.2017 року по 13.09.2017 року та з 25.09.2019 року по 20.11.2019 року, а саме період його етапуваня з території РФ на територію України.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом РФ при ухваленні остаточного рішення були враховані пом'якшуючі обставини, а саме: щиросердне каяття, вчинення злочину на території РФ вперше, позитивну характеристику з місця проживання та роботи, наявність дружини та дитини, спрощений порядок розгляду. Крім того зазначає, що з 16 років він перебуває на обліку у лікаря нарколога та вважає за можливе призначити йому мінімальне покарання, передбачений санкцією ч.2 ст. 309 КК
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на наступне..
Відповідно до положень ст.610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.
При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:
1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Вказаних вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції дотримався, визначив статтю та частину статті КК України, строк позбавлення волі що підлягає відбуванню засудженим - 3 роки позбавлення волі.
При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не наділений процесуальними повноваженнями при приведенні вироку іноземної держави у відповідність із законодавством України пом'якшувати вже призначене покарання або погіршувати становище засудженого.
Суд лише приводить покарання у відповідність до діючого законодавства України.
Таким чином апеляційні доводи засудженого ОСОБА_7 що стосуються пом'якшення покарання, а саме зменшення строку призначеного покарання та врахування обставин що пом'якшують покарання, а також відомостей про особу обвинуваченого, відхиляються колегією суддів, оскільки у суду відсутня процесуальна можливість пом'якшити призначене вироком Первомайського районного суду м.Краснодара Російської Федерації від 12 липня 2017 року.
Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляційні вимоги засудженого про можливість призначення більш м'якого покарання є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Окрім цього засуджений ОСОБА_7 заявив клопотання щодо зарахування в строк відбуття покарання строку попереднього ув'язнення з 03.06.2017 року по 13.09.2017 року та період його етапуваня з території РФ на територію України в період з 25.09.2019 року по 20.11.2019 року.
Отже ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року зараховано у строк відбуття покарання строк тримання його під вартою в період з 08.06.2017 року по 11.07.2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднім ув'язненням є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Таким чином, до засудженого ОСОБА_7 вже застосовані положення ч.5 ст.72 КК України, а його вимоги про зарахування в строк відбування покарання періоду часу, протягом якого він етапувався з території Російської Федерації на територію України, не підлягають задоволенню, оскільки такий строк в розумінні абз.4 ч.5 ст.72 КК України (в редакції закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року) не є строком попереднього ув'язнення.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року, стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: