ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
09 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1486/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Костенко Алли Анатоліївни
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020
у справы №915/1486/20, прийняту суддею Ковалем С.М. у м. Миколаєві,
про передачу за територіальною підсудністю позовної заяви скаржника
до Фізичної особи - підприємця Бачуріної Олени Павлівни
про стягнення 324 263,19 грн.,
У грудні 2020 року Фізична особа - підприємець (далі - ФОП) Костенко Алла Анатоліївна звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ФОП Бачуріної Олени Павлівни про стягнення 324 263,19 грн. неодержаних прибутків. Крім того, позивач просила стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у результаті незаконного користування відповідачем нерухомим майном позивача - магазином, остання зазнає збитків у вигляді недоотриманого прибутку від використання цього магазину.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 позовну заяву ФОП Костенко Алли Анатоліївни разом з доданими до неї матеріалами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області.
Постановляючи відповідну ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що предметом спору за даним позовом є стягнення збитків у вигляді недоотриманого прибутку, отже спір не стосується нерухомого майна, через що до нього не застосовуються правила виключної підсудності, встановлені частиною 3 статті 30 ГПК України, а отже компетентний господарський суд за цим позовом має визначатися за загальними правилами визначення територіальної юрисдикції (підсудності), встановленими ст.27 ГПК України. В той же час, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позову місцезнаходженням відповідача є: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Жовтневої революції, буд.78, кв.58, з огляду на що матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд Господарському суду Черкаської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, подав на неї апеляційну скаргу, в якій послався на те, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду до Господарського суду Миколаївської області.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги той факт, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, а відтак у відповідності до вимог ч. 3 ст. 30 ГПК України має розглядатись господарським судом за місцезнаходженням цього майна.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, справа розглядається за наявними матеріалами.
Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.
Розглянувши матеріали позовної заяви, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача неотриманого прибутку (втраченої вигоди) внаслідок неправомірного користування відповідачем нерухомим майном позивача.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частин 3 та 5 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.
Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 ГПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Статтями 27-30 ГПК України визначено правила щодо територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.
Загальне правило визначення територіальної юрисдикції викладене у частині 1 статті 27 ГПК України, відповідно до якої позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 2 вказаної статті внормовано, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
07.07.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №910/10647/18, у якій викладено правову позицію, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що спір у даній справі виник саме і виключно з приводу нерухомого майна (користування нерухомим майном без достатніх правових підстав), оскільки позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із нерухомим майном, а саме нежитловим приміщенням, відповідно, і позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.
Місцезнаходженням нерухомого майна, з приводу неналежного використання якого і виник спір про стягнення недоодержаних прибутків (втраченої вигоди) є вул. Грушевського, 37 у м. Первомайськ, отже направлення місцевим судом позовної заяви ФОП Костенко Алли Анатоліївни за територіальною підсудністю до Господарського суду Черкаської області здійснено з порушенням положень ст. 27 та п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, оскільки підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими ст. 30 ГПК України, як виключна підсудність.
За приписами п. 4 ч.1 ст. 280 ГПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вказана ухвала скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат згідно зі ст. 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Костенко Алли Анатоліївни задовольнити, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 - скасувати.
Матеріали позовної заяви №915/1486/20 передати на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Текст постанови складено 9.02.2021 о 10.00.
Головуючий суддя Разюк Г.П.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Савицький Я.Ф.