79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" лютого 2021 р. Справа №907/344/20
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Матущака О.І.,
без виклику учасників справи
розглянув апеляційну скаргу відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради №256/01-09 від 18.06.2020 (вх.№01-05/1952/20)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2020, суддя Ушак І.Г., м. Ужгород,
про передачу на розгляд за підсудністю до Господарського суду Львівської області справи №907/344/20
за позовом відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради, м. Мукачево,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях», м. Львів,
про стягнення збитків в розмірі 599 906,28 грн.
Короткий зміст позовних вимог.
27.05.2020 в Господарський суд Закарпатської області звернувся відділ капітального будівництва Мукачівської міської ради з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях» (далі по тексту - ТОВ «Шлях») про стягнення 599 906,28 грн. збитків, які завдані внаслідок завищення вартості робіт та виконання робіт неналежної якості.
Правовими підставами позову зазначає ст.ст. 526, 530, 599, 610, 611, 629, 883, 886 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2020 позовні матеріали (вх.№02.3.1-06/376/20 від 27.05.2020) за позовом відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради до ТОВ «Шлях» про стягнення збитків на суму 566 906,28 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Місцевий господарський суд встановивши, що позов у цій справі не належить до справ виключної підсудності та справи, підсудність якої визначається за вибором позивача, дійшов до висновку, що справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Закарпатської області, у зв'язку з порушення норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Місцевий господарський суд не врахував, що спірні правовідносини виникли на підставі договору підряду на виконання робіт у капітальному будівництві за №20/2017 від 22.06.2017 в пункті 65 якого визначено місце його виконання - 89600, Закарпатська обл., м.Мукачево, пл.Духновича, 2, а тому безпідставно не застосовано положення ч. 5 ст. 29 ГПК України про пред'явлення позову за місцем виконання договору.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, яке передбачене ст.263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про передачу справи на розгляд іншого суду, а предметом апеляційного перегляду - наявність/відсутність підстав для передачі справи на розгляд іншого суду.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Параграфом 3 глави 2 Господарського процесуального кодексу України урегульовано територіальну юрисдикцію (підсудність).
Відповідно до статті 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у справі є ТОВ «Шлях», яке зареєстроване за адресою:79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, 115б, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.49-52,т.1).
Приписами ст. 29 ГПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
Частина 5 статті 29 ГПК України чітко визначає, що спори, які виникають з договорів, у яких визначено місце виконання, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів. При цьому, вказана процесуальна норма жодним чином не конкретизує, що таке виконання договору стосується дії, за якою подається позов (наприклад, з приводу виконання умов договору чи його оплати, або ж сплати заборгованості чи відшкодування збитків за таким договором).
В той же час, у ч. 5 ст. 29 ГПК України не зазначено, що предмет спору повинен бути пов'язаний з виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
Тобто, якщо у договорі чітко вказано місце його виконання, до позову, що подається за умови такого існування в договорі відповідної умови, застосовується частина 5 статті 29 ГПК України, і у позивача в такій справі виникає право (в силу дії ч. 1 ст. 29 ГПК України) вибору, до якого суду він може подати позовну заяву: за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору. Тобто, стаття 29 ГПК України передбачає альтеративну підсудність за вибором позивача.
Згідно зі ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Апеляційним господарським судом встановлено, що між сторонами в даній справі укладено договір №20/2017 від 22.06.2017 за умовами п. 1 якого позивач (замовник) доручає, а відповідач (підрядник) забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконати роботи з реконструкції існуючих приміщень адмінбудівлі під ЦНАП по площі Духновича, 2 в місті Мукачево Закарпатської області.
Окрім того, пунктом 65 цього договору визначено, що у разі вирішення спорів у судовому порядку сторони будуть звертатися до суду за місцем знаходження об'єкта будівництва, яке визначено у п. 1 договору.
Отже, спір у даній справі виник із виконання укладеного сторонами договору підряду, другим реченням п. 65 якого сторони визначили, що у разі вирішення спорів у судовому порядку вони будуть звертатися до суду за місцем знаходження об'єкту будівництва; адреса розташування об'єкта - м. Мукачево Закарпатської області (п. 1 договору). Підставою позову є невиконання та неналежне виконання підрядних робіт відповідачем, а предметом - стягнення грошових коштів як збитків зумовлених таким невиконанням та неналежним виконанням (завищення вартості робіт за результатами контрольних обмірів, вартість робіт, які не відповідають вимогам ДБН та які необхідно виконати для усунення недоліків) підрядних робіт.
Оскільки предметом спору у даній справі є відшкодування збитків за неналежне виконання відповідачем умов договору, місцем виконання якого, як встановлено вище судом, є місто Мукачево Закарпатської області, у даному випадку можливим є застосування положень статті 29 ГПК України та, відповідно, подання позову не за місцезнаходженням відповідача, а також за місцем виконання правочину, що і було зроблено позивачем.
За таких обставин, беручи до уваги право позивача обрати суд, якому підсудна справа, та факт звернення позивача до Господарського суду Закарпатської області, до територіальної підсудності якого належить даний спір, колегія суддів констатує, що ця справа підсудна вказаному господарському суду.
Отже, позивач, користуючись правом, наданим частинами 1 та 5 статті 29 ГПК України, правомірно звернувся із позовною заявою до Господарського суду Закарпатської області.
Таким чином судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено приписи процесуального закону, що регулюють наявність права позивача на звернення до відповідного суду з позовом за його вибором.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на вказані вище обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2020 у справі №907/344/20 - скасуванню, з направленням справи до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.
Розподіл сум судового збору, пов'язаного з поданням апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 280, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради №256/01-09 від 18.06.2020 (вх.№01-05/1952/20) - задоволити.
Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2020 у справі №907/344/20 - скасувати.
Справу направити до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя: Бойко С.М.
Судді: Бонк Т.Б.
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
Матущак О.І.