79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" лютого 2021 р. Справа № 0940/1338/18
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача (скаржника) - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу №30 «Ангар», б/н від 08 листопада 2020 року
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2020 року, суддя Кобецька С.М.
про закриття провадження
у справі №0940/1338/18
за позовом Гаражно-будівельного кооперативу №30 «Ангар», м. Івано-Франківськ
до відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Соловій Володимира Володимировича, м. Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Білоруське підприємство «Укрбіл-авто», м. Івано-Франківськ
про визнання протиправним та скасування рішення №32208941 від 03.11.2016
26 липня 2018 року Гаражно-будівельний кооператив №30 «Ангар» звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Соловій Володимира Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення №32208941 від 03 листопада 2016 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження у справі №0940/1338/18.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №0940/1338/18 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №857/2961/18 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі №0940/1338/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №0940/1338/18 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №0940/1338/18 скасовано. Провадження у справі №0940/1338/18 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу №30 «Ангар» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Соловій Володимира Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення - закрито. Позивачу роз'яснено право на звернення до суду за правилами господарського судочинства, а також право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року задоволено заяву Гаражно-будівельного кооперативу №30 «Ангар», а справу №0940/1338/18 передано до Господарського суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15 травня 2020 року справу №0940/1338/18 прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Білоруське підприємство «Укрбіл-авто».
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2020 року закрито провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що відповідач, якому пред'явлено позовну вимогу у даному спорі є саме Соловій Володимир Володимирович - державний реєстратор прав на нерухоме майно, трудові відносини якого з суб'єктом державної реєстрації прав - Відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, припинено 23 жовтня 2017 року; спірні правовідносини не допускають правонаступництва; клопотання обумовленого приписами частини 2 статті 48 ГПК України про заміну первісного відповідача належним відповідачем, позивачем не подано, а суд позбавлений можливості вчинити таку процесуальну дію з власної ініціативи, відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність об'єктивної неможливості подальшого здійснення судочинства через відсутність відповідача у справі, що є наслідком закриття провадження у справі. Ухвала суду про закриття провадження у справі винесена судом на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач - Гаражно-будівельний кооператив №30 «Ангар» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2020 року у справі №0940/1338/18, а справу направити до місцевого господарського суду для продовження розгляду по суті. Зокрема, зазначає про відсутність правових підстав для закриття провадження у цій справі, оскільки смерть фізичної особи не настала, таку особу не оголошено померлою, а також не припинено юридичну особу (в тому числі не припинено Івано-Франківську міську раду), які були однією із сторін у справі, у зв'язку з чим, на думку апелянта, суд порушив норми процесуального права (п.6 ч.1 ст.231 ГПК України).
Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 01 лютого 2021 року.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
13 січня 2021 року від апелянта до суду надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.
Оскільки явка представників сторін та третьої особи в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їхньої відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, у липні 2018 року Гаражно-будівельний кооператив №30 «Ангар» звернувся до суду з цим позовом до відповідача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Соловій Володимира Володимировича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Соловій В.В. №32208941 від 03 листопада 2016 року про скасування запису про право власності.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і постанову апеляційної інстанції та закриваючи провадження у справі, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2020 року у справі №0940/1338/18 дійшов висновків, що спір у цій справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, приймаючи оскаржуване рішення №32208941 від 03.11.2016 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБіл-авто» не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - акумуляторну та відкритий склад МОП за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Височана, 18, стосувалось виконання рішення суду, ухваленого на користь третьої особи, проте, вплинуло на права позивача як власника цього нерухомого майна. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір має приватноправовий характер, а саме - є спором позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрБіл-авто» щодо права власності на об'єкти нерухомого майна; визнання протиправними і скасування рішень щодо скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно є способом захисту прав позивача як власника такого майна від порушення їх третьою особою.
При цьому, в процесі розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що відповідач, якому пред'явлено позовну вимогу у даному спорі є саме Соловій Володимир Володимирович - державний реєстратор прав на нерухоме майно, трудові відносини якого з суб'єктом державної реєстрації прав - Відділом з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, припинено 23 жовтня 2017 року, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю відповідача.
Однак, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується з огляду на наступне:
Відповідно до п.6 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.5 ст.104 ЦК України).
За змістом ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю «правознавство», відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав (ст.10 зазначеного Закону).
Як вбачається з листа Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради (вих.№11.1-07/466 від 08 жовтня 2020 року), адресованого до Господарського суду Івано-Франківської області, останнє повідомило суд про відсутність трудових відносин з державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Соловій Володимиром Володимировичем. До вказаного листа Управління реєстраційних процедур долучило розпорядження міського голови №805-с від 20 жовтня 2017 року про звільнення з роботи Соловій Володимира Володимировича 23 жовтня 2017 року за скороченням штату (арк. справи 68 том ІІ).
На думку колегії суддів звільнення вказаного державного реєстратора із займаної посади не є тією обставиною, яка б могла слугувати підставою для закриття провадження у цій справі на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК України.
У спірній ситуації не настала смерть фізичної особи, не оголошено її померлою, а також не припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі.
Разом з цим, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Факт зазначення позивачем конкретного державного реєстратора, як відповідача у справі, не свідчить про те, що стороною у справі є саме конкретна фізична особа, оскільки зважаючи на предмет спору, позивач оскаржує дії (в цьому випадку - рішення) державного реєстратора щодо скасування державної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно, відтак, у спірному випадку державний реєстратор діяв як суб'єкт здійснення реєстраційних дій - орган державної реєстрації, який на час винесення спірної ухвали не припинився. Саме з огляду на суб'єктний склад учасників даної справи, колегія суддів Верховного Суду і дійшла висновку, що спірні правовідносини підлягають розгляду за правилами господарського судочинства (п.39 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №0940/1338/18) (арк. справи 191 том І).
Також колегія суддів звертає увагу, що за змістом частин 1, 3 ст.45 ГПК України вбачається, що сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути особи, визначені у статті 4 цього Кодексу, а саме: юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування, що мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Так, у відповідності до практики Верховного Суду, вирішуючи спори щодо оскарження рішень державного реєстратора про реєстрацію речового права за іншою особою, ніж позивач, (а в цьому випадку - визнання протиправним та скасування рішення про скасування державної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбіл-авто»), належним відповідачем у таких справах має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (а в цьому випадку - особа, за заявою якої скасовано державну реєстрацію права власності позивача на нерухоме майно). Одночасно, заявлення позовної вимоги до неналежного відповідача є підставою для відмови в позові з таких підстав.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Натомість колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки обґрунтовані підстави для вказаного у спірному випадку відсутні та в оскаржуваній ухвалі не вказані.
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про закриття провадження у справі (п.13).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст.280 ГПК України).
Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу №30 «Ангар», скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2020 року у справі №0940/1338/18 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нове, зважаючи на вимоги ч.14 ст.129 ГПК України, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 129 ГПК.
Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу №30 «Ангар» задоволити.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2020 року у справі №0940/1338/18 скасувати.
Справу №0940/1338/18 направити для розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 08 лютого 2021 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бонк Т.Б.
Суддя Матущак О.І.