Житомирський апеляційний суд
Справа №295/19093/19 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.
Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М.
03 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДомКом Житомир»,
на рішення Богунського районного суду м.Житомира, ухвалене 17 серпня 2020 року суддею Перекупкою І.Г. у м. Житомирі,
у справі №295/19093/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДомКом Житомир» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом, у якому, просили стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДомКом Житомир» (далі - Товариство, ТОВ «КК «ДомКом Житомир») на їх користь 66263 грн майнової шкоди, завданої внаслідок залиття належної їм квартири з вини відповідача.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 17 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з Товариства на користь ОСОБА_1 66263 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1536,80 грн - судового збору.
У подальшому, додатковим рішенням цього суду від 25 листопада 2020 року резолютивну частину рішення суду від 17 серпня 2020 року у справі викладено у наступній редакції: «Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства задовольнити. Стягнути з Товариства на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 33131,50 грн на кожного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 . Стягнути з Товариства на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 768,40 грн на кожного в рахунок відшкодування сплати судового збору .».
В апеляційній скарзі директор Товариства Бойко В.М., посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення від 17 серпня 2020 року, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
На його думку, суд не врахував, що відповідачем під час розгляду справи надано докази своєї невинуватості у заподіянні шкоди, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову були відсутні. Зокрема, вважає, що суд при вирішенні спору дав неправильну оцінку поясненням свідків та безпідставно взяв до уваги висновок експерта, який не відповідає п.5 ст.106 ЦПК України (у ньому відсутня відмітка, що висновок підготовлено для подання до суду). Також вважає, що судом не враховано, що згідно акта від 31.10.2019 причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 стало пошкодження невідомою особою крану випуску повітря, що розташований на технічному поверсі. У представників Товариства був відсутній вільний доступ до мереж теплопостачання, які знаходяться на технічному поверсі будинку, ключі від якого перебувають у співвласників багатоквартирного будинку. Вважає, що завдана шкода має покладатись безпосередньо на особу, яка пошкодила кран випуску повітря, яка не є працівником Товариства або на співвласників, які забезпечують зберігання спільного майна багатоквартирного будинку шляхом обмеження доступу до такого майна сторонніх осіб. Суд не врахував, що шкода, завдана позивачам, не завдана внаслідок надання відповідачем послуги з управління багатоквартирним будинком невідповідної якості.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та її син, ОСОБА_2 , є співвласниками квартири (по Ѕ частці) АДРЕСА_1 .
За результатами проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків та прийнятого рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 25.05.2018 № 549 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків», управителем житлового будинку по АДРЕСА_2 є відповідач - ТОВ «КК «ДомКом Житомир».
31.10.2019 відбулося залиття належної позивачам квартири.
Згідно акту від 31.10.2019, затвердженого директором Товариства ОСОБА_3 , комісійним обстеженням виявлено сліди затоплення квартири АДРЕСА_1 . Причиною затоплення вказаної квартири у акті представниками Товариства (комісія у складі: головного інженера Папп Л.К., інженера ОСОБА_4 , майстра поточного ремонту ОСОБА_5 , майстра технічної дільниці ОСОБА_6 ) зазначено пошкодження невідомою особою крану випуску повітря (а.с. 12).
Висновком судового експерта Юрова А.Н. за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №9/19 від 06.12.2019 встановлено, згідно акту, складеного комісією TOB «КК «ДомКом Житомир» від 31.10.2019 про залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 причиною залиття приміщень квартири є пошкодження невідомою особою крану випуску повітря, який являється елементом внутрішньобудинкової системи теплопостачання. В результаті порушення правил технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання була втрачена її герметичність. Майнова шкода внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 , яка трапилась 31.10.2019, станом та в цінах на момент проведення дослідження становить 66263 грн (а.с. 14-31).
Також судом першої інстанції були допитані свідки.
Зокрема, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що її квартира розташована під квартирою позивачки, приблизно о 12.00 годині їй зателефонував її чоловік та повідомив, що їх квартиру заливають сусіди зверху. Вона подзвонила директору ТОВ «КК «ДомКом Житомир» ОСОБА_3 та повідомила про цю подію. Майстер підприємства прибув до їхнього під'їзду приблизно о 13.00 годині. Доступ до технічного поверху завжди вільний, замка на ньому немає (а.с.102).
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 31.10.2019 приблизно о 12.30 год. йому зателефонувала дружина та пояснила, що у них у квартирі з люстри та розеток тече вода. Через тридцять хвилин він був дома і від сусідів дізнався, що перед затопленням на технічний поверх піднімався слюсар ТОВ «КК «ДомКом Житомир», щоб стравлювати повітря з труб теплопостачання (а.с.103).
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 31.10.2019, приблизно об 11.00 год. - 11.30 год. вона поверталася з прогулянки і разом з нею у ліфт сідав слюсар з ТОВ «КК «ДомКом Житомир», який у короткій промові сказав, що він піднімається на чердак «стравлювати повітря з труб теплопостачання». Приблизно через сорок хвилин вона дізналася про затоплення квартири АДРЕСА_3 , в якій мешкає ОСОБА_10 , оскільки їх квартири знаходяться на одному поверсі. За весь час її мешкання в цій квартирі, вона чула від сусідів, що вхід на технічний поверх не закривається (а.с.103-104).
Свідок ОСОБА_11 , який працює слюсарем-сантехніком Товариства, суду пояснив, що восени 2019 року, приблизно у двадцятих числах жовтня ТОВ «КК «ДомКом Житомир» «запускало» тепло в свої будинки. На його мобільний подзвонив диспетчер та повідомив, що у будинку АДРЕСА_2 затоплення. Коли він піднявся на верхній, технічний поверх, двері на цей поверх були відкриті. Замка на дверях не було, як і не було ключа у ТОВ «КК «ДомКом Житомир». Коли він підійшов до труб теплопостачання, то звернув увагу, що пошкоджено кран випуску повітря. Він усунув вказане пошкодження, але зрозумів що затоплення уникнути не вдалося (а.с.107-108).
Зобов'язання щодо відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала на підставі частини першої статті 1166 ЦК України. Для покладення на особу-правопорушника відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна наявність складу цивільного правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина особи, яка завдала шкоду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №1875-1У).
Відповідно до статті 1 Закону № 1875-1У управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору.
Під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт та послуг з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис), з урахуванням обов'язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном (п. 10 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком» затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 05.09.2018 № 712).
Згідно п. 1 «Обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», затвердженого наказом Мінрегіону України від 27.07.2018 № 190, обов'язковим є технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання; водовідведення; теплопостачання; гарячого водопостачання; зливової каналізації; електропостачання; газопостачання.
Згідно п. 1.1. Договору № 1/17 від 01 липня 2019 року (далі - Договір) Товариство, як управитель, зобов'язується надавати співвласникам будинку по АДРЕСА_2 , послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласник зобов'язується оплачувати управителю послугу згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
П. 1.3. Послуга з управління полягає у забезпечені управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
П. 2.1. Кожен із співвласників має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг з управління та незаконного проникнення управителем в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
П. 2.2. Кожен з співвласників зобов'язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням послуги з управління, що виникли з його вини; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки встановлені цим договором.
П. 2.4. Управитель зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням співвласниками послуги з управління, що виникли з його вини.
П. 4.1. Управитель має право доступу до всіх приміщень загального користування будинку, а також належних до нього будівель і споруд, крім тих, що перебувають у власності окремих співвласників.
П. 6.1. Управитель несе відповідальність за шкоду, заподіяну спільному майну, правам та законним інтересам співвласників внаслідок невиконання або неналежного виконання ним своїх обов'язків (а.с.53-55).
Утримання і ремонт спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 входять до кошторису витрат на утримання будинку (а.с.62-64).
Таким чином, Товариство будучи управителем будинку, в якому знаходиться квартира позивачів, зобов'язано утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, тобто здійснювати всі необхідні дії для забезпечення справності елементів будівлі, безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання, контроль за технічним станом, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, проведення капітального і поточного ремонтів.
Вирішуючи спір, суд правильно критично віднісся до позиції Товариства в частині не визнання позову, та обґрунтовано виходив з безпідставності доводів представника відповідача про те, що пошкодження крану випуску повітря здійснено невідомою особою та не є шкодою, завданою внаслідок неналежного надання управителем будинку житлово-комунальних послуг. Тому, враховуючи, що представник відповідача не спростував презумпцію вини Товариства у заподіянні шкоди позивачам, матеріалами справи підтверджено факт залиття квартири позивачів та розмір майнової шкоди, суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Разом з тим, ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд фактично змінив ухвалене ним рішення, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення та додаткове рішення суду підлягають скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення, про задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивачів майнової шкоди в рівних частках, а судового збору - на користь особи, яка його сплатила.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини відповідача у заподіянні позивачам шкоди внаслідок залиття належного ним приміщення, є безпідставними, оскільки у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини. Відповідач не довів свою невинуватість у заподіянні шкоди позивачу. При цьому, суд надав належну оцінку показам свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а посилання у апеляційній скарзі на показання свідка ОСОБА_11 , суд апеляційної інстанції вважає такими, що не спростовують наявність підстав для відшкодування шкоди відповідачем. Окрім того, цей свідок є працівником відповідача, у зв'язку з чим його покази слід оцінювати критично.
Посилання представника Товариства на акт №260 від 31.10.2019, яким встановлено, що причиною залиття приміщень квартири є пошкодження невідомою особою крану випуску повітря, що є елементом внутрішньобудинкової системи теплопостачання, є безпідставними, оскільки такий акт складений представниками цього Товариства.
Інших доказів, які б спростовували наявність вини Товариства, у залитті житла позивачів, представник останнього не надав.
Посилання у апеляційній скарзі на неналежність такого доказу, як висновок експерта, є безпідставними, оскільки такий висновок відповідає вимогам, визначеним у ст. 102 ЦПК України та підготовлений судовим експертом на замовлення позивача ОСОБА_1 з метою проведення дослідження для визначення завданої майнової шкоди унаслідок залиття квартири відповідно до ч. 3 цієї статті. Відсутність посилання у висновку експерта на те, що він виготовлений для подання до суду, не спростовує його правильність. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 КК України. Крім того, висновок експерта, зокрема щодо вартості майнової шкоди та того, що саме в результаті порушення правил технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання була втрачена її герметичність, не спростований відповідачем, представник якого не заявляв клопотання про проведення судової експертизи за ухвалою суду.
Посилання Товариства на те, що його працівники обмежені у доступі до технічного поверху будинку є безпідставними, оскільки саме останнє як управитель зобов'язане здійснювати технічне обслуговування комунікацій, які знаходяться на технічному поверсі, відповідно до п.п. 2.4, 4.1. Договору забезпечити право доступу до цього приміщення та обмежити доступ до комунікацій, обслуговування та утримання яких він здійснює, інших осіб.
Доводи про те, що нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому будинку належать співвласникам, які зобов'язані забезпечити утримання і належний стан, у тому числі технічний стан спільного майна, є безпідставними, оскільки відповідно до укладеного договору між співвласниками і управителем, саме на останнього покладено такий обов'язок.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наявність підстав для покладення відповідальності за шкоду завдану позивачам на відповідача.
Дана справа є малозначною, оскільки визначена у ній ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Тому, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Випадки, за яких можливе оскарження судового рішення у малозначних справах, передбачені п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДомКом Житомир» задовольнити частково.
Скасувати рішення Богунського районного суду м.Житомира від 17 серпня 2020 року та додаткове рішення цього суду від 25 листопада 2020 року, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДомКом Житомир» (місцезнаходження: м. Житомир, просп. Миру,2, код ЄДРПОУ 39374379) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) по 33131,50 грн кожному матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , та по 768,40 грн судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 08 лютого 2021 року.