Справа № 766/14818/20
н/п 2-а/766/197/21
25 січня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ №3177210 від 22.09.2020 року, складену інспектором поліції роти №4 батальйону №1 УПП в Житомирській області ДПП Бортун Ярославом Івановичем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати. Позивач не погоджується з викладеними обставинами, зазначеними в постанові. Зазначені у постанові обставини, що позивач рухався зі швидкістю 76 км/год. в межах населеного пункту, вважає безпідставними та жодним належним доказом не підтверджуються, оскільки постанова не містить відомостей про те, на якій відстані від місця розташування працівників патрульної поліції знаходилися відповідні дорожні знаки, що на його думку, свідчить про фіксацію відповідачем швидкості руху автомобіля позивача, за межами дії вказаних знаків. Крім того, при складанні постанови відповідачем не дотримані вимоги ст.280 КУпАП, а саме під час розгляду відповідачем адміністративної справи на місці порушення ПДР позивачем було заявлено усне, а потім подано письмове клопотання про забезпечення можливості скористуватися правом на правову (юридичну) допомогу адвоката. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги адвоката - спеціаліста у відповідній сфері.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.10.2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вищевказана ухвала суду про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам, у якій відповідачу було надано 15-денний строк для подання відзиву на позов та роз'яснено наслідки його неподання без поважних причин.
Відповідачем подано 04.12.2020 року відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Згідно з відзивом, під час несення служби на автодорозі М-06 Київ-Чоп 105 км 22.09.2020 року за допомогою лазерного вимірювача швидкості TRUCAM LTI20/20 було виявлено порушення правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 120» з державний номер « НОМЕР_1 », рухався зі швидкістю 76 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження максимальної швидкості» «50 км/год» на 52 км/год, чим порушив п.п.3.29, 3.31 Розділу 33 ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п.п.3.29, 3.31 Розділу 33 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Інспектор виніс постанову за ч.1 ст.122 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 255 грн., відповідно до санкції статті. На підтвердження вчинення правопорушення та обґрунтування правомірності постанови про притягнення до адміністративного правопорушення відповідачем надано диск та фотокартки.
Позивачем 27.12.2020 року подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що на доданому до відзиву диску з відеозаписом, серед іншого, міститься відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області молодшого лейтенанта поліції Бортун Я.І. Зі змісту відеофайлу 20200922210148001398 вбачається, що позивачем заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, у тому числі з доказами, визначеними у ст.251 КУпАП України, однак клопотання було проігноровано, як і письмове клопотання про забезпечення професійної правничої допомоги. Вказані обставини свідчать про порушення законних прав позивача під час розгляду зазначеної адміністративної справи, що є підставою для задоволення позовних вимог та скасування постанови.
На підставіст.262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці «чинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.
Як передбачено ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган посадова особа виносить постанову по справі.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАМ №3177210 від 22.09.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень. Відповідно до зазначеної постанови, 22.09.2020 року о 17-13 год. на автодорозі М-06 «Київ-Чоп», ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 120» з державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 76 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., при цьому перевищуючи встановлене обмеження швидкості руху на 26 км/год, чим порушив п.12.9 б) ПДРУкраїни, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Інспектором поліції роти №4 батальйону №1 УПП в Житомирській області ДПП Бортун Ярославом Івановичем виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені органу Національної поліції - Департаменту патрульної поліції.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно п.п.8, 11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07.11.2015 року, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно вимог п.п.«б» п.12.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Суд приходить до висновку, що право позивача на юридичну допомогу адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, тобто вимоги ст.59 Конституції України, - було порушено. Оскільки позивач при розгляді справи про адміністративне правопорушення заявив про бажання скористатися правовою допомогою адвоката, то співробітник поліції не міг позбавити позивача права на реалізацію його гарантованого як Конституцією України, так і Кодексом України про адміністративне правопорушення права на захист за допомогою професійної юридичної допомоги адвоката (захисника). Відповідач повинен був призначити розгляд справи на інший час, надавши позивачу можливість та час зв'язатися з адвокатом для забезпечення його явки на розгляд справи. З відеофайлу 20200922210148001398, наданого стороною відповідача, вбачається, що інспектор проігнорував заявлене позивачем клопотання про розгляд справи за участю адвоката.
Також, з відеофайлу, наданого відповідачем з нагрудної камери інспектора, вбачається, що після ознайомлення позивача з його правами та фактичними даними на приладі TRUCAM ТС 0005671, відповідач, під відеофіксацію, повідомив позивача про те, що фотофіксація порушення позивачем ПДР здійснена на відстані 300 метрів від місця розташування працівників патрульної поліції (відповідача). При цьому, матеріали адміністративної справи та оспорювана постанова не містять відомостей про те, на якій відставні від місця розташування працівників патрульної поліції (відповідача) знаходився дорожній знак (знаки) 3.29, 3.31, 30.30. Доказів підтвердження того, що фіксація відповідачем швидкості автомобіля позивача проводилася у межах дії вказаного дорожнього знаку (знаків), суду стороною відповідача не надано.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважає себе невинним, постанову серія ЕАМ № 3177210 від 22.09.2020 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріально та процесуального права.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки ця постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, була винесена з порушенням норм законодавства щодо порушення розгляду справи про адміністративне правопорушення та не надано доказів порушення позивачем ПДР України, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю. Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право виключно: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.
Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень.
Як вбачається з квитанції АТ «Ощадбанк» від 27.09.2020 року №45222, позивачем за подання до суду цього адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 840,80 гривень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З огляду на викладене зайво сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 420,40 гривні слід повернути позивачу.
Відтак в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 139, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 286, 295 КАС України, ст.ст.33, 222, 245, 251, 254, 256, 258, 268, 276, 278, 279, 283, 287-288 КУпАП, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАМ №3177210 від 22.09.2020 року, складену інспектором поліції роти №4 батальйону №1 УПП в Житомирській області ДПП Бортун Ярославом Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Зобов'язати Управління Державної Казначейської служби України в м.Херсоні Херсонській області повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн., зайво сплачений ним згідно з квитанцією АТ «Ощадбанк» від 27.09.2020 року №45222
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.І.Майдан