Справа № 654/4376/20
Провадження №2/654/308/2021
05 лютого 2021 року
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
головуючої судді - Третьякової І.В.,
за участю секретаря судових засідань - Горох В.С.,
представника позивача - Шевченко Н.Ю.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Голопристанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
18.12.2020р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що у шлюбі між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилося двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У липні 2017 батько хлопчиків помер, а мати стала активно влаштовувати власне життя та перестала приділяти належної уваги своїм дітям. Родина проживає в жахливих антисанітарних умовам, діти відвідують навчальні заклади в неохайному одязі, постійно брудні та з синцями. Відповідач часто залишає дітей вдома самих в нічний час, сусіди постійно чують плач дітей та роблять зауваження матері, яка ситуацію не виправляє, а лише знаходить собі виправдання. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_1 було надано термін для виправлення, однак після повторного проведення обстеження житлово-побутових умов проживання стало очевидним, що належних висновків відповідач для себе не зробила та змінювати свою манеру життя вона не збирається. Таким чином, Орган опіки та піклування Голопристанської РДА на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх синів та призначити опікуном на дітьми їхню бабусю ОСОБА_2 , яка може виконувати обов'язки опікуна, має бажання та здатна виховувати онуків.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала та наполягала на їхньому задоволенні з підстав, вказаних в позові. Зазначила, що позбавлення відповідача батьківських прав та призначення дітям опікуна буде відповідати їхнім інтересам, оскільки дасть змогу проживати в набагато кращих умовах, аніж ті, які були для них створені матір'ю.
Відповідач в підготовчому судовому засіданні позов визнала повністю та не заперечувала проти його задоволення, оскільки повністю погоджується на позбавлення її батьківських прав відносно дітей та призначення над ними опікуна ОСОБА_2 . Наслідки визнання позову, які передбачені ст. 206 ЦПК України, їй зрозумілі.
Третя особа в судовому засіданні пояснила, що діти вже тривалий час проживають разом з нею та вона здійснює за ними догляд, а тому не заперечує щодо призначення її опікуном над малолітніми синами її доньки.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Батько дітей - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно ч.1-3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина 4 ст. 155 СК України).
Стаття 164 Сімейного кодексу України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII, передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
З долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається наступне.
29.04.2020р. Чорноморська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулася з листом до начальника служби у справах дітей Голопористанської РДА в якому повідомляла, що ОСОБА_1 проживає разом з двома неповнолітніми дітьми в с. Чорноморське. Раніше родина проживала разом з батьками в с. Суворовка і претензій до неї не виникало. Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 почала активно влаштовувати особисте життя, а не займатися вихованням дітей. Діти відвідували дитячий садок, а потім старший син почав навчання у школі. Постійно багато нарікань було з боку вихователя, медичної сестри дошкільного закладу, школи щодо неналежного догляду за дітьми, оскільки ті були постійно брудними, немитими, з синцями та в брудному одязі. На зауваження та прохання, як представників дитсадка так і спеціалістів сільської ради мати не реагує. ОСОБА_9 своє житло утримує антисанітарному стані, постійно залишає дітей самих вдома, особливо в нічний час, який використовує для особистих потреб. Постійно сусіди чують плач дітей, роблять зауваження мамі, але вона відповідає, що діти б'ються і вона з ними нічого не може зробити. Підставою для прийняття суттєвих мір до ОСОБА_1 став випадок, який був виявлений 28 квітня 2020р. Так, під час відвідування сім'ї було встановлено, що старший син отримав опік та знаходився з ошпареною рукою, синцями та обличчі та гематомою на голові, сидів в темній кімнаті будинку сам. Як з'ясувалося, опік був отриманий напередодні внаслідок виливання на себе окропу. Мати до лікаря за медичною допомогою своєму сину не зверталася та навіть не мала наміру цього робити. І лише після примушування працівників сільської ради звернулася за допомогою, однак від госпіталізації сина відмовилась. Орган місцевого самоврядування вважав, що малолітні діти ОСОБА_1 постійно знаходяться в небезпеці, оскільки існує пряма загроза їхньому життю та здоров'ю, а тому в листі виражалось прохання термінового вжиття заходів щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та влаштування дітей в сім'ю, в якій будуть створені умови для належного проживання та виховання, а головне - збереження їхнього життя.
Викладені в листі обставини підтверджуються також актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_1 від 29.04.2020р. в якому вказано, що 28.04.2020р. проведено обстеження. Комісією встановлено, що в будинку брудно та темно. Вікна завішені простирадлами. Діти сплять на брудному ліжку, постільної білизни немає, в спальних кімнатах матері та дітей розкиданий одяг, по всій підлозі лежать людські та собачі фекалії. На кухні весь посуд брудний, покритий цвіллю, хліб лежить на брудній підлозі. У жодній з кімнат немає чистих речей. В будинку смердить сечею. На момент обстеження меншого сина вдома не було (де він знаходився матері не відомо, можливо в сусідки), старший син із опіками сидів на ліжечку та плакав. Мати до лікаря не зверталася, клала холодне та залишила його вдома. Діти дуже брудні, не купані довгий час. Запасу продуктів харчування в будинку не було. Місця для виконання домашніх завдань у ОСОБА_4 не має, в будинку не має жодного стільця. Іграшок, дитячих книжечок практично не має. Підсобного господарства ОСОБА_9 не тримає, присадибна ділянка не використовується, все поросло високими бур'янами.
Згідно довідки завідуючого амбулаторією встановлено, що 28.04.2020р. мати разом з сином звернулася на прийом зі скаргами хлопчика на опіки лівої руки. При огляді виявлено, що дитина не доглянута, брудна, не мита близько 2-3 тижнів. Шкіра брудна, висипів немає. Одяг на дитині неохайний. На обличчі гематома з крововиливами у щелепу, гематома на голові, набряк лівого вуха. Зі слів побився з меншим братом, який менший на три роки. Діагностовано в ділянці лівого передпліччя термічний опік ІІ ст. 20*15 см. внутрішня частина плечової та ліктьової частин лівої верхньої кінцівки, набряк, біль при пульпації, незначні серозні та кров'яні виділення із рани опіку. Проведено ПХО, накладено асептичну пов'язку з ОСОБА_10 , видано направлення на консультацію до хірурга ЦРЛ. При вирішенні питання про госпіталізацію до опікового відділення мати написала розписку про відмову.
До матеріалів справи долучена копія розписки ОСОБА_1 про відмову від госпіталізації її сина ОСОБА_7 . З діагнозом відповідач була ознайомлена.
Актами обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_1 від 17.07.2020р., 24.07.2020р. та 02.09.2020р. підтверджується, що після виявлених квітневих обставин, спосіб життя відповідачки не змінився, належних висновків для себе жінка не зробила. На території домоволодіння та в помешканні повна антисанітарія, дитячі речі розкидані по подвір'ю, ковдри земляного кольору розвішані на вулиці, продукти харчування відсутні, посуд не митий, пательня знаходиться в машинці для прання разом з брудними речами. В кімнатах залишки їжі розкидані на ліжку. Станом на 16:00 год. менший хлопчик ще нічого не їв бо мати не встигла приготувати, старша дитина перебувала у бабусі. Через жахливий сморід деякі члени комісії не забажали заходити до помешкання.
До матеріалів справи долучені світлини, зроблені в домоволодінні та на території місця проживання ОСОБА_1 , зображення на яких підтверджують ті відомості, що зазначені в актах обстеження.
Як вбачається з характеристики на вихованця, підписаної 08.05.2020р. завідувачем ЗДО та вихователем, ОСОБА_11 відвідує ЗДО «Золотий ключик» з 2017 року. За цей час проявив себе врівноваженим та частково спокійним хлопчиком. Мати вихованню сина приділяє дуже мало часу, не цікавиться життєдіяльністю дитини в дитячому садку. ОСОБА_5 до навчальної діяльності інтересу не проявляє, на протязі заняття часто відволікається, матеріал засвоює на низькому рівні. Навички самообслуговування сформовані. Дрібна моторика рук розвинута добре. Мова розвинута слабо. Словниковий запас бідний. ОСОБА_5 соціально та педагогічно запущений.
Відповідно до змісту характеристики, наданої адміністрацією Чорноморської ЗОШ І-ІІІ ступенів, ОСОБА_12 з 01 вересня 2020р. навчається в першому класі. Хлопчик цікавий, жвавий та веселий. Однак, має слабку змішану пам'ять, погано розвине усне мовлення. Потребує детального обстеження і допомоги спеціалістів, так як не вимовляє усіх звуків і говорить нерозбірливо. На уроках часто розсіяний, повільно переключається із одного виду діяльності на інший. Швидко втомлюється, під час занять відволікається на інші сторонні справи, дуже довго думає, не може почати виконання завдань, почуває себе невпевнено, потребує детального кількаразового пояснення, розвитку, навичок, самоконтролю. Самостійну роботу виконує під безпосереднім керівництвом. Любить рухливі ігри, малювання та ліплення. Не вміє ділитися іграшками з іншими дітьми, агресивно реагує, якщо хтось підходить і починає гратися поруч з ним тими ж іграшками. Зовнішній вигляд та стан речей неохайний, неодноразово приходив в брудному взутті та несвіжому одязі. Інколи одягнений не за розміром. Не завжди забезпечений шкільним приладдям та речами, які необхідні для навчання. Мати цікавиться шкільним життям, відвідує батьківські збори, попереджає про причини відсутності. Проте, не завжди слідкує за зовнішнім виглядом (чистоти та правил особистої гігієни не дотримується) та змістом портфеля хлопчика. ОСОБА_4 потребує контролю, підтримки та значної уваги у навчанні та вихованні з боку матері, чого, нажаль, немає.
Згідно характеристики, наданої Чорноморською сільською радою на ОСОБА_1 вбачається, що остання проявила себе як легковажна жінка, яка не дбає про створення належних умов для проживання та виховання своїм дітям. Неодноразово ОСОБА_9 запрошувалася до сільської ради разом зі своєю матір'ю, але належних висновків для себе не зробила. Будинок та подвір'я знаходиться в занедбаному стані. Постійної роботи відповідач не має, працює по найму. По характеру ОСОБА_1 є безвідповідальною, надто емоційною з дітьми, неврівноваженою та брехливою. Громадський порядок не порушує, до адміністративної відповідальності не притягувалась. Перебуває на обліку в сільській раді, як мама що не займається доглядом за дітьми та створює загрозу для їх життя та здоров'я.
У висновку від 10.12.2020р. №01-31/501, орган опіки та піклування, аналізуючи ті ж самі письмові докази, що й суд, прийшов до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх синів, що відповідатиме інтересам дітей.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі N 753/2025/19 вказано, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише у разі наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки.
Проаналізувавши надані докази та оцінивши отримані в судовому засіданні відомості, суд приходить до висновку, що поведінка відповідача тривалий час не змінюється, остання не бажає самостійно виховувати своїх дітей та покращувати своє ставлення до виконання батьківських обов'язків. Таким чином, аналіз вказаних обставин, на переконання суду свідчить про те, що позбавлення ОСОБА_13 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 буде відповідати інтересам дітей.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст. 206 ЦПК).
Виходячи з вищевикладених положень процесуального закону, суд також взяв до уваги, що позовні вимоги були визнані відповідачем в підготовчому судовому засіданні в повному обсязі. Визнання позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав і інтересів інших осіб, а тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав також відповідно до приписів ч.4 ст. 206 ЦПК України.
З приводу призначення ОСОБА_2 опікуном над малолітніми дітьми, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.
Згідно з правилами ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється у випадку, якщо батьки померли, невідомі, визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, а також може бути встановлена і при житті батьків, зокрема, коли батьки судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини (п. 2.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 N 34/166/131/88.
В силу положень ст.. 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.
Судом встановлено, що малолітні діти відповідача останнім часом періодично проживають в сім'ї своєї бабусі по материній лінії ОСОБА_2 в с. Суворовка Голопристанського району Херсонської області.
Відповідно до характеризуючи даних на ОСОБА_2 , остання є домогосподаркою, займається веденням особистого селянського господарства. По характеру врівноважена, добра, приходить на допомогу рідним та близьким. З сусідами підтримує добрі стосунки, спиртні напої не вживає, громадський порядок не порушує.
Матеріалами справи підтверджено перебування у власності ОСОБА_2 декількох земельних ділянок, зокрема присадибної площею 0,16 га, для ведення ОСГ площею 0,25 га. та площею 12,78 га. - земельної частки (паю).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 29.10.2020р., житловий будинок ОСОБА_2 складається з 3 спальних кімнат, кухні, коридору та ванної кімнати. Опалення пічне. В наявності також є окрема літня кухня. Санітарно-гігієнічні умови задовільні. Помешкання обладнано необхідними меблями та побутовими приладами. В будинку створені всі умови для проживання та виховання дітей.
За даними Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувалася, судимостей не має та в розшуку не перебуває. За станом здоров'я придатна бути опікуном, що підтверджується відповідним висновком.
Відповідно до висновку служби у справах дітей Голопристанської РДА, ОСОБА_2 може бути призначена опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За цих обставин, суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позовної вимоги про призначення ОСОБА_2 опікуном над малолітніми дітьми.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 150, 164, 243, 244 Сімейного кодексу України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно її малолітніх синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Голопристанським РВ УМВС України в Херсонській області 09.03.2000 року опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 6. ст. 164 СК України рішення суду після набрання ним законної сили направити органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.
Суддя І. В. Третьякова