28.01.2021 Справа №607/22389/20
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 у м. Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність СД відділення № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області та встановлення розумних строків в кримінальному провадженні № 12020210180000222,-
встановив:
До суду надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність СД відділення № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області та встановлення розумних строків в кримінальному провадженні № 12020210180000222.
В скарзі зазначено: «В продовж досить тривалого часу розслідування кримінального провадження №12020210180000222 від 13.05.2020 в підрозділі дізнання Тернопільського РВ поліції Тернопільської області здійснюються процесуальні дії лише формально, тобто без встановлення фактів, що мають значення по справі. Крім того, більшість слідчих дій, що зазначені в клопотаннях так і не виконано, що приводить до відсутності процесуальних результатів. Дії, які передбачені кримінально-процесуальним законодавством, слідчим не виконано через халатне ставлення до своїх процесуальних обов'язків. На сьогоднішній день правові підстави впливу на хід досудового розслідування кримінального провадження №12020210180000222 від 13.05.2020 вичерпані.
З дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення по даний час жодні процесуальні дії слідчим не вчиняються, це зумовило моє звернення до суду з скаргою.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 3 ст.26КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Конституційний Суд України в рішенні у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого від 30 січня 2003 року вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Обов'язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов'язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» та «Філіс проти Греції»).
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У Системному звіті РБО зазначено, що ще одним видом зловживань правоохоронців, на яке РБО звертає у своєму звіті є «... неефективність (затягування) досудового розслідування, що, як правило, полягає в бездіяльності органів досудового розслідування та неналежному нагляді органів прокуратури у кримінальних провадженнях, які тривають роками» (стор. 4 Системного звіту РБО). «В той же час, ефективне здійснення розслідування для органів досудового розслідування, як правило, означає або (1) закриття кримінального провадження у випадку відсутності події та/або складу злочину; або ж (2) передачу кримінального провадження до суду з обвинувальним актом та ухвалення судом рішення, яким особа визнається винною у вчиненні злочину.
У рішенні ЄСПЛ «Фридлендер (Frydlender) проти Франції» зазначено, що «розумність» строку провадження по справі повинна оцінюватися в світлі обставин справи і з посиланням на наступні критерії: складність справи, дії заявника і відповідних державних органів, а також значущості спору для заявника.
Відповідно до розділу ІІ Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України № 570 від 06.07.2017 року визначено, що на органи досудового розслідування, крім іншого, покладаються завдання забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Національної поліції, забезпечення відшкодування фізичним і юридичним особам шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями, виявлення причин і умов, які сприяють учиненню кримінальних правопорушень, і вжиття через відповідні органи заходів щодо їх усунення. Органи досудового розслідування зобов'язані застосовувати всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.28КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Частиною другою ст.113 КПК України встановлено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить, зокрема, дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої тяжкості, яким на підставі ст.12КК України є злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Викладені вище обставини свідчать про необхідність встановлення органу досудового розслідування процесуальних строків для вчинення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у розумні строки, оскільки досудове розслідування здійснюється повільно без достатньо вагомих аргументів, що може призвести до порушення прав сторони кримінального провадження.
За таких обставин, слідчим допущена невиправдана тяганина у досудовому розслідуванні кримінального провадження, тобто бездіяльність, що є протиправним, у зв'язку з чим має місце необхідність встановлення процесуального строку для завершення досудового розслідування і прийняття рішення по кримінальному провадженню».
В судовому засідані захисник ОСОБА_3 пояснив, що скаргу підтримує в повному обсязі посилаючись на вказані у ній обставини, крім того просив суд долучити до матеріалів справи заяву скаржника ОСОБА_4 про уточнення прохальної частини скарги та розгляд скарги проводити в уточненій редакції.
Представник СД відділення № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, будучи не одноразово повідомленим про час та дату розгляду скарги в порядку визначеному ст. 135 КПК України, шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик до суду не прибув, причини не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення не надходило. Враховуючи навдені обставини слідчий суддя заслухавши думку представника скаржника, прийшов до висновку, що зважаючи на належне повідомлення з метою забезпечення розумності строків судового розгляду скпргу необхідно розглянути без участі представника органу дізнання.
Заслухавши доводи представника скаржника, ознайомившись із змістом скарги та матеріалами долученими до неї, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 8 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а також кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В п.3.2. Рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 в справі № 1-17/200930 зазначено, що до повноважень судів загальної юрисдикції відноситься судовий контроль за забезпеченням дотримання законності в діяльності правоохоронних органів в період досудового слідства. Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав та свобод людини та громадянина.
Зі змісту скарги та матеріалів долучених до неї вбачається, що відомості про кримінальне провадження №12020210180000222 внесено 13.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто на день розгляду скарги пройшов значний проміжок часу, однак у слідчого судді відсутні відомості про ефективне здійснення вказаного кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить, зокрема, дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої тяжкості, яким на підставі ст.12КК України є злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Конституційний Суд України в рішенні у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого від 30 січня 2003 року вказав, що поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Обов'язковість урахування цілого ряду конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення Європейським судом переліку взаємопов'язаних критеріїв. Згідно з практикою Європейського суду розумність тривалості провадження повинна визначатись з урахуванням відповідних обставин справи та з огляду на такі критерії, як, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов'язаних зі справою (рішення у справах «Пелісьє і Сассі проти Франції» та «Філіс проти Греції»).
При цьому, забезпечення слідчим суддею розумності строків досудового розслідування здійснюється з урахуванням об'єктивних даних, які дозволяють визначити конкретні проміжки часу для вжиття тих чи інших слідчих (розшукових) дій, прийняття процесуальних рішень.
Слідчим суддею не було встановлено жодних обставин, які можуть свідчити про складність кримінального провадження та виправдовувати проведення досудового розслідування протягом майже 8 місяців.
На підставі ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Крім цього ч.6 ст. 28 КПК України визначає, що слідчий суддя може встановити строк для проведення окремих необхідних слідчих дій з огляду на обставини кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладені обставини, з метою з реалізації завдання кримінального провадження, а також дотримання принципу розумності строків, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінуючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність задоволення скарги в повному обсязі.
Керуючись статтями 8, 55, 129 Конституції України, статтями 3, 8, 22, 26, 28, 94, 114, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність СД відділення № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області та встановлення розумних строків в кримінальному провадженні № 12020210180000222, - задовільнити.
Встановити СД відділення № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області строк для закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 12020210180000222 від 13.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, в 1 ( один) місяць з моменту отримання копії даної ухвали.
Копії ухвали направити до СД відділення № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1