Справа № 594/166/21
08 лютого 2021 року
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , до Більче-Золотецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, що знаходиться за адресою с.Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачі звернулися в суд з позовом про визнання за кожним з них права власності, як за спадкоємцями за заповітом, на 1/2 частину домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_3 . В обґрунтування позову вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній дідусь ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, на яку вони претендують як спадкоємці по заповіту. Однак, коли вони звернулися до нотаріуса із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину на вищевказане майно, то нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з посиланням на відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно. Вказали, що дід побудував будинок у 1962 році і проживав у ньому разом із сім'єю, однак свідоцтва про право власності на будинок не оформляв і його державну реєстрацію не здійснював.
Проте, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
З долученої до матеріалів позовної заяви виписки із погосподарської книги за 2011-2015 роки №5, виданої Більче-Золотецькою сільською радою 02 квітня 2019 року вих.№117 вбачається, що спірне домоволодіння (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) належало колишньому колгоспному двору, однак, позивачами у позовній заяві не зазначено та до позовної заяви не додано інформації про членів бувшого колгоспного двору станом на 15.04.1991 року - власників спірного домоволодіння.
Відтак, позивачами у позовній заяві не зазначено докази на підтвердження того, що покійний ОСОБА_3 станом на 15 квітня 1991 року був єдиним членом колгоспного двору, розташованого в АДРЕСА_3 та не додано такі докази до матеріалів справи.
Вказані обставини позбавляють суд можливості повного та об'єктивного розгляду та вирішення даної справи по суті.
Враховуючи вище наведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачам строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви.
Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачам.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , до Більче-Золотецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, що знаходиться за адресою с.Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху, надавши строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачам, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя