Копія
Справа № 2а-3818/09
25 грудня 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого - судді Кравченко В.Є.
при секретарі - Володіної К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації у м. Севастополі про стягнення заборгованості по державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку,
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом про стягнення заборгованості по державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку
Вимоги позивач мотивує тим, що вона має дитину - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на якого відповідно до Закону України «Про соціальну допомогу сім'ям із дітьми» щомісячно їй повинна сплачуватися грошова допомога у розмірі прожиткового мінімуму, однак у порушення цих норм виплати здійснювалися в розмірі 144,10 грн. щомісячно.
Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, у якому посилається на закон про державній бюджет на 2009 рік, що не визнаний неконституційним, а також на відсутність фінансових можливостей здійснювати виплати допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Просить в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання стороні не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи сповіщені належним чином, надалі суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши письмові матеріали справи, яки достатні для розгляду справи у відсутність сторін, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 12.05.2009 року позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. До надання позивачу цей відпустці щомісяця з її заробітної плати проводилися відрахування до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою праце5здатності, оскільки вона є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку забезпечує відповідач на підставі документів, що визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Даним Законом також встановлений розмір зазначених видів допомоги.
Згідно із ст. 43 Закону України «Про соціальну допомогу у зв'язку із втратою працездатності, пологами та похованням» зі змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи надається у розмірі прожиткового мінімуму.
Встановлено, що щомісячна грошова допомога виплачувалася позивачу не у повному обсязі, а у розмірах, яки передбачені відповідними Законами України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання соціальної допомоги матерям на утримання дітей до досягнення ними трьох років, не мають юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав чи свобод громадян, закріплений у конституційних та інших актах.
Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Doyn v. Houm Office (Case 41/74 van Doyn v. Houm Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання матерям соціальної допомоги, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до листа Міністерства юстиції від 29.07.2009 року за № 337-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у розі колізії» дана колізія вирішується на користь Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Оскільки сам цей закон для осіб, застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є спеціальним і повинен використовуватися Управлінням праці та соціального захисту населення при регулюванні питання нарахування і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням ч. 3 ст. 22 Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання будь-яких виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав людині право на вказану виплату, пільгу чи компенсацію.
Підтвердженням правильності такого висновку є п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.1996 року за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», де зазначено, що «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй».
Враховуючи встановлений Законами України «Про державний бюджет України» в 2009 роки розмір прожиткового мінімуму, у 2009 році розмір недоплаченої позивачу щомісячної допомоги складає у період з 07.03.2009 року по 25.12.2009 року по 427 грн. щомісячно, а всього у 2009 р. за 9 місяців 18 днів не доплачено 4090,94 грн. (427 х 9) + (427 : 31 х 18).
Таким чином, загальна сума недоплаченої позивачу щомісячної допомоги на утримання дитини до досягнення нею трьох років з 07.03.2009 року до 25.12.2009 року включно становить 4090,94 грн. та має бути стягнута на її користь в судовому порядку.
Керуючись ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 12, 70, 71, 76, 79, 94, 99, 100, 159-163, 186 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя на користь ОСОБА_1 невиплачену частику щомісячної допомоги з 07.03.09 року по 25.12.2009 включно року в розмірі 4090,94 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Адміністративного апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту оголошення постанови та подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий - суддя
Кравченко В.Є.