Справа № 2а-3555/09
І інстанція
23 березня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
Головуючого судді Кравченко В.Є.,
При секретарі - Пронкіної К.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1,представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача Кузнецової О.Ф., довіреність № 9 від 22.01.2010, Горбатюк С.В., довіреність № 10 від 22.01.2010;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання неправомірним дії відповідача з заниження розміру пенсії та визначення розміру пенсії,
Позивач, ОСОБА_1, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання неправомірним заниження розміру пенсії за віком у порядку її перерахунку, визнання недійсним розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя № 157806 від 01.07.2009р. про визначення пенсії за віком у порядку її перерахунку в розмірі 1524,68 грн. з 01.06.2009 та визначення пенсії за віком у порядку її перерахунку в розмірі 1972,60 грн. з цієї же дати.Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позиція відповідача стосовно застосування при перерахунку пенсії у якості вихідних даних про середній заробіток за рік показнику за 2007 рік, не зважаючи на той факт, що роком, який передує перерахунку, є 2008, що не відповідає пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008. Враховуючи той факт , що відповідач відмовляється здійснити перерахунок із застосуванням показнику середнього заробітку за 2008 рік у сумі 1573,99 грн., така відмова є незаконною та не ґрунтується на чинному законодавстві України, то позивач змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя позовні вимоги не визнає. Згідно заперечень (вих. № 11375/11 від 18.11.2009) вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має, оскільки у нормах чинного законодавства зі спірних питань існує правова колізія, яка має бути врегульована на законодавчому рівні. Однак, до теперішнього часу Верховною Радою України відповідних законів не приймалось, в зв'язку з чим з метою недопущення зниження досягнутого в попередні роки рівня пенсійного забезпечення в 2009 році перерахунки пенсій проводяться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік (тобто 1197,91 грн.). Крім того, додатково вказує, що перерахунки пенсій на території України всім пенсіонерам проводяться з використанням уніфіцірованого програмного забезпечення, яким також передбачено застосування показника середньої заробітної плати - 1197,91 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, судом встановлені наступні обставини справи:
15.06.2009 року відповідач за заявою позивача здійснив перерахунок пенсії за віком у зв'язку зі змінами заробітку й виробничого стажу, тому що після призначення пенсії за віком 16.07.2007року позивач продовжує працювати й сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України та з моменту призначення пенсії пройшло 24 місяця. Перерахунок відповідач оформив розпорядженням № 157806 від 01.07.2009, згідно якому розмір пенсії позивача за віком склав 1524,68грн., в тому числі основний розмір пенсії (середньомісячний заробіток на 31.05.2009 - 2739,13 грн. х коефіцієнт страхового стажу із застосуванням кратності 1,35 - 0,52088) 1426,76 грн.; доплата за наднормативний стаж 97,92 грн.
При перерахунку пенсії відповідач у якості вихідних даних про середній заробіток за рік, який передує перерахунку, застосував показник про середній заробіток за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., в той час, коли рік, який передує перерахунку є 2008 та розмір середнього заробітку за 2008 рік по Україні склав 1573,99 грн.
Не погодившись з таким перерахунком пенсії позивач звернулась до відповідача зі скаргою, у якій просила зробити перерахунок пенсії із застосуванням показника середнього заробітку по Україні за 2008 рік у розмірі 1573,99 грн. Однак відповідач скаргу залишив без задоволення (лист № 337-с/7870/06 від 10.08.2009) мотивуючи тим, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 зміни, які були внесені у статті 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у частині визначення показника заробітної плати й порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо поновлення дії зазначених норм у попередній редакції не приймалися. У зв'язку із цим перерахунки пенсій провадяться відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530.
Відповідно до ст.ст.26,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Стаття 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Частиною 4 статті 45 цього Закону встановлена можливість перерахунку призначеної пенсії.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України .
Згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530 разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону використовується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів та їх нормативно-правового обґрунтування стосовно здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.), відповідачем не надано, інші доводи відповідача не можуть бути підставою для здійснення перерахунку з порушенням норм діючого законодавства.
За таких обставин, виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, слід зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій та прийнятого ним рішення, оскільки судом достовірно встановлено, що він діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Отже позовні вимоги ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження органу Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя та визначення пенсії за віком у порядку її перерахунку .
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17, пунктами 1, 2 частини третьої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень. Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Правові акти індивідуальної дії - рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.
Спірне розпорядження - це акт індивідуальної дії.
Позивач просить визнати розпорядження недійсним, але обраний позивачем засіб захисту прав не відповідає суті їх порушення, оскільки акти індивідуальної дії відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути визнані судом протиправними та скасовані, а недійсними відповідно до Цивільного кодексу України можуть бути визнані лише правочини.
Системний аналіз статей 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України включає наявність підстав для задоволення позовних вимог стосовно акту індивідуальної дії.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.
За таких суд вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя № 157806 від 01.07.2009 про визначення пенсії за віком у порядку її перерахунку в розмірі 1524,68 грн. з 01.06.2009, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити перерахунок пенсії за віком з застосуванням показника про середній заробіток за 2008 рік у розмірі 1573,99 грн.
Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб не суперечить пунктам 1, 2 частини третьої статті 105, пунктам 1, 2 частині другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 11, 69-72, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя № 157806 від 01.07.2009 про визначення пенсії за віком у порядку її перерахунку в розмірі 1524,68 грн. з 01.06.2009
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з застосуванням показника про середній заробіток за 2008 рік у розмірі 1573,99 грн. та визначити ОСОБА_1 пенсію за віком у порядку її перерахунку в розмірі 1972,60 грн. з 01.06.2009.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення терміну подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не була подана. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього терміну.
Згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Нахімовського
районного суду м. Севастополя В.Є. Кравченко