04 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 562/3695/19 пров. № А/857/14577/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Судової-Хомюк Н. М.;
за участю секретаря судового засідання - Гром І. І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2020 року в справі № 562/3695/19 (головуючий суддя Шуляк А. С., м. Здолбунів, повне судове рішення складено 23 жовтня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил,-
22 листопада 2019 року Здолбунівським районним судом Рівненської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання незаконною та скасування постанови Рівненської митниці ДФС України про порушення митних правил № 0511/20400/19 від 14 листопада 2019 року за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.469 Митного кодексу України.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 січня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника відповідача Рівненської митниці ДФС України - Поліську митницю Держмитслужби.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2020 року позов задоволено. Постанову заступника начальника Рівненської митниці ДФС Сімчука В.П. у справі про порушення митних правил № 0511/20400/19 від 14.11.2019 року за ч.3 ст.469 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Поліською митницею Держмислужби, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що позивачем, як особою відповідальною за переміщення товару (вантажу) було порушено вимоги п.3 ч.2 ст.191 МК України, п.2.16 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України згідно яких позивач не мав права вивантажувати та передавати вантаж представнику ДП «Артемсіль» без дозволу митниці.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в задоволенні такої та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2019 року головним державним інспектором митного поста «Рівне» Рівненської митниці ДФС Зіміним М.В. був складений протокол про порушення митних правил № 0511\204000\19 відносно позивача ОСОБА_1 , в якому зазначено, що позивач, як особа, відповідальна за переміщення товару (вантажу), здійснив видачу вантажу «сіль поварена, денатурована або для промислових цілей» без дозволу органу доходів і зборів, чим порушив вимоги ч.1 ст.325 МК України, п.2.16 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України і вказані дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.469 МК України.
14.11.2019 року постановою заступника начальника Рівненської митниці ДФС Сімчука В.П.у справі №0511\204000\19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Посадова особа, при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимогст.489 Митного кодексу України, зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 469 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за видачу без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні, на складі організації отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі.
Згідно оскаржуваної постанови, відповідач вбачав у діях позивача порушення митних правил, що полягало у видачі ним без дозволу органу доходів і зборів товарів, митне оформлення яких не закінчено.
Тобто, для притягнення до відповідальності позивача, згідно частиною 3 статті 469 МК України необхідно було довести факт відсутності дозволу органу доходів і зборів на видачу товарів, митне оформлення яких не закінчено.
Встановлено, що 09.08.2020р. згідно накладних №№50951045, 50950518, 5095500 та митної декларації № UA 700020/2019/001230 з вантажем «сіль поварена, денатурована або для промислових цілей» на станцію Здолбунів ВСП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» прибули залізничні вагони №№67388470, 6802973, 67170233.
Відповідно до митної декларації № UA 700020/2019/001230 відправником вантажу є ДП Артемсіль», а отримувачем фірма Salt Europe Kft (м.Мандок, Угорщина), а після контрольного зважування вагонів було встановлено надлишок вантажу у вагоні № 67388470 - 2350кг., у вагоні 6802973 - 2470кг. У вагоні № 67170233 - 2810 кг.
Листами №№ДС-2/3932, ДС-2/3933, ДС-2/3934 від 09 серпня 2019 року станція Здолбунів повідомила митницю про виникнення комерційної несправності лишок вантажу проти документів та перевантаження понад вантажопідйомність вагонів №№67388470, 6802973, 67170233 відповідно на 2350кг., 2470 кг., 2810кг. та для усунення комерційної несправності просила митницю надати дозвіл для відвантаження лишків вантажу з вагонів.
20 серпня 2019 року листом за №ДС-2/4141 за підписом начальника станції Здолбунів було повідомлено митницю, що для усунення комерційної несправності лишки вантажу «сіль поварена, денатурована або для промислових цілей» з вагонів №№67388470, 6802973, 67170233 було відвантажено в присутності працівників охорони залізниці та надано у відання представника відправника, про що свідчать акти загальної форми №397, №399, №401 від 19.08.2020р.
Відтак, колегія суддів робить висновок, що позивачем дії щодо відвантаження надлишку вантажу з вагонів проводилися з повідомленням та фактичної згоди митниці.
Також, позивач діяв у відповідності до п.27.1 Розділу V Правил перевезень вантажів Додатку 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення згідно якого надлишок маси вантажу, що виявлено на залізниці країни відправлення, перевізник вивантажує і передає у відання відправника.
На підставі листа ДП «Артемсіль» від 16.08.2019р. № 31/19-257 надлишок вивантаженого з вагонів вантажу було доручено забрати представнику ДП «Артемсіль» ОСОБА_2 на що останньому було видана відповідна довіреність від 15.08.2019р. № 27/10-01-94.
Як вбачається з актів загальної форми №397, №399, №401 від 19.08.2020р. після контрольного зважування вагонів було встановлено надлишок вантажу у вагоні № 67388470 - 2350кг., у вагоні 6802973 - 2470кг. У вагоні № 67170233 - 2810 кг.
З вказаних актів вбачається також, що після вивантаження надлишку вантажу було проведено контрольне зважування вагонів і вага вантажу нетто кожного вагона становила 69000 кг., що як вбачається з матеріалів справи, відповідає митній декларації.
За таких обставин вбачається, що надлишок вантажу, який був вивантажений з вагонів та переданий представнику відправника не перебував під митним контролем.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 530 МК України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 1056/80700/19 від 09.07.2019 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та вірно скасована судом першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини як джерела права.
Суд апеляційної інстанції застосовує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», де вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на все вищевказане, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції ці обставини враховано та вірно прийнято рішення про задоволення адміністративного позову.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2020 року в справі № 562/3695/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 08 лютого 2021 року.