Справа № 2-665/2010 р.
Категорія ____
13 квітня 2010 року Нахімовський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого - судді - Кравченко В.Є.,
при секретарі - Пронкіної К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ Страхова компанія «Інкомстрах» та Севастопольської філії ЗАТ Страхова компанія «Інкомстрах» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернувся з позовом до суду, просить стягнути із ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» страхове відшкодування в сумі 9 179,04 грн., коефіцієнт інфляції в сумі 890 грн., упущену вигоду в розмірі 856,44 грн., пеню в сумі 1 038 грн. за 172 дня, моральну шкоду у розмірі 1900 грн., а також судові витрати в розмірі 30 грн. по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення (ІТЗ) розгляду справи. Всього просить стягнути 13 893 грн. 44 коп.
Вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) 03.09.2008 року йому була причинена матеріальна шкода у розмірі ціни позову з вини водія ОСОБА_2, який керував належним йому автомобілем. Відповідальність власника автомобіля - ОСОБА_2 застрахована відповідачем по справі, який зобов'язаний був протягом місяця після надання всіх документів сплатити позивачеві страхове відшкодування. Відповідач свої зобов'язання до наступного часу не виконав, прострочення виплати складало на день звернення до суду 1 038 грн. за 172 дні.
Позивач просить в позові стягнути з відповідача також коефіцієнт інфляції в розмірі 890 грн., упущену вигоду в розмірі 856,44 грн., вважаючи, що в такому розмірі він мав отримати відсотки в банківській установі, розмістивши своєчасно отримані гроші. Позивач просить відшкодувати йому витрати з ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн. и моральну шкоду в розмірі 1900 грн.
Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди мотивовані тим, що з вини відповідача позивач тривалий час не отримав страхове відшкодування, робітники Севастопольської філії багато разів обіцяли йому сплатити гроші, кожний раз оманювали його, зобов'язання не виконали. Він вважає себе приниженим, деморалізованим. Крім того, йому прийшлося займатися незвичною справою по захисту прав, що потребувало багато зусиль, яки порушили його привичний уклад життя.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просить задовольнити його.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився повторно, сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Через вимоги ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду спору по суті неявні в матеріалах справи письмові докази, постановити заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечує.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріли справи, приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.09.2008 року відбулася ДТП за участю водіїв ОСОБА_2, який керував належним йому транспортним засобом, та позивача по справі, який керував належним йому транспортним засобом. Постановою судді Балаклавського районного суду м. Севастополя від 09.09.2008 року ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності, яка передбачена ст. 124 КпАП України (адм. справа 3-6866/2008 р.), на нього накладено адміністративне стягнення в виді штрафу на користь держави в розмірі 20 грн. Постанова набрала законної сили.
Оскільки цивільна відповідальність власника автомобілю ОСОБА_3 застрахована відповідачем по справі, позивач звернувся в страхову компанію із заявою про виплату страхового відшкодування, 25.09.2008 року надав всі необхідні документи. Договір страхування заключний з ОСОБА_4 на один рік, за третім типом , згідно із ст. 15.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто забезпечена відповідальність ОСОБА_3, ДТП скоєно у період дії страхового поліса серії ВВ № 4634567 від 09.05.2008 року.
За висновком звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, яка спричинена пошкодженням транспортного засобу № 238/09/08 від 03.09.2008 року, позивачу як власнику автомобілю ВАЗ-2108, держномер НОМЕР_1, в результаті пошкодження автомобіля в ДТП завдана шкода у розмірі 9179 грн. Ця сума, яка необхідна позивачу відновити автомобіль, підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач отримав від позивача необхідні документи, яки вказані у ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак виплату страхового відшкодування не здійснив без законних підстав, в порушення вимог ст. 37.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Ця норма вимагає від відповідача сплатити страхове відшкодування протягом місяця з дня отримання всіх необхідних документів. Цей строк закінчився 25.10.2008 року.
Відповідно до ст. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожний день прострочення виплаті страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України (НБУ), що діє у період, за який нараховується пеня. На період, за який слід нарахувати пеню, діяла облікова ставка НБУ у розмірі 12%, тому ця подвійна ставка складає 24% та підлягає стягненню з відповідача за період прострочення з 25.10.2008 року по день звернення позивача до суду за 172 дня. Розмір пені розрахований відповідно до вказаному закону, складає 1 038 грн. і підлягає стягненню з відповідача.
Доводи позивача щодо відшкодування моральної шкоди доведені, відповідають матеріалам справи, вимогам ст. 23 ч. 2 п. 3 и ст. 1167 ч. 1 ГК України, однак суд вважає суму відшкодування такою, що завищена позивачем і підлягає стягненню в розмірі 1000 грн.
В частині відшкодування коефіцієнта інфляції суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог, оскільки цей коефіцієнт стосується тільки грошів. Вартість ремонту мала збільшиться, і підтвердженням цього мала бути нова оцінка вартості ремонту за новими цінами.
В частині відшкодування упущеної вигоди суд вважає за необхідне відмовити в позову з тих підстав, що виплата страхового відшкодування пов'язана з необхідністю відновлення автомобілю, а не вкладення грошів в банківську установу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню витрати позивача по сплаті витрат з ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн., яки позивач поніс при зверненні до суду.
На підставі ст. 23 ч. 2 п. 3, ст. 1167 ч. 1 ЦК України, ст. 15.3., 35, 37.1, 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 10, 11, 60, 86, 88, 179, 224, 225 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ Страхова компанія «Інкомстрах» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 9179 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн., пеню за прострочення виплаті в розмірі 1038 грн, судові витрати у розмірі 30 грн., а всього стягнути 11 247 грн.
У решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня оголошення рішення і апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подано без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, який встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя