25 січня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1306/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року в адміністративній справі №340/1306/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
08.10.2020 Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду апеляційну скаргу на рішення Кіровограського окружного адміністративного суду від 16.06.2020.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 визнано неповажними причини пропуску строку заявником, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строків, із зазначенням поважних підстав для його поновлення та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.
Судом встановлено строк десять днів з моменту отримання апелянтом копії ухвали від 02.12.2020.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявником апеляційної скарги отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 19.01.2021.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що Військова частина НОМЕР_1 являється розпорядником коштів третього ступеня. Фінансово-економічний орган військової частини як розпорядник коштів третього рівня не має власних котів на рахунках, а лише вживає заходів для витребування сум на користь військової частини за призначенням, тобто надходження коштів на рахунки військової частини залежить від розпорядника коштів вищого рівня.
Командування військової частини в межах строків на апеляційне оскарження зробило все необхідне для забезпечення сплати судового збору вищим керівництвом.
Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до матеріалів справи, 17.07.2020 Військова частина НОМЕР_1 вперше звернулась до суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2020.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2020 повернуто апеляційну скаргу заявнику у зв'язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 11.08.2020, а саме не надано до суду документ про сплату судового збору.
Судом встановлено, що заявником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
В разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.
При цьому, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
08.10.2020 Військовою частиною НОМЕР_1 повторно подано до суду апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2020, тобто поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Так, у п. 40 та у п. 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «… якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».
Таким чином, у випадку з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Отже, посилання заявника на відсутність вчасного фінансування сплати судового збору за подання апеляційної скарги не звільняє останнього від обов'язку дотримуватись процесуальних обов'язків як сторони у справі, а тому доводи наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції при зверненні з апеляційною скаргою повторно.
Аналогічна правовий висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 240/4753/18, від 08.07.2019 року у справі №815/4228/17.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання зазначених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження поважними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 299, 327-329 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року в адміністративній справі №340/1306/20.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров