Ленінський районний суд міста Севастополя
2-а-2278/09
Категорія 81
1 грудня 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі судді Левадко С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя (далі - УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя) про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги ветерану війни та відшкодування моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 28.08.2009 р. звернулась до суду з позовом до УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя та просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену грошову допомогу за 2008-2009 рр. у розмірі 2933 грн.
Вимоги позову мотивувала тим, що вона є учасником війни, і на неї поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Так відповідно до ч. 5 ст. 14 вказаного Закону їй щорічно до 5 травня повинна виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком: у 2008-2009 рр. - 3078 грн. Однак, відповідач виплатив їй допомогу у 2008-2009 рр. у розмірі 135 грн., тому недоплата склала 2933 грн.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, а також заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з наступних підстав.
У 2008 р. разова грошова допомога ветеранам війни виплачувалась у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. N 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Нарахування та виплата вказаної допомоги здійснювалася у квітні 2008 р., тобто до прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., яким окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними. При розрахунку та здійсненні виплат УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя керувалося діючим на той час законодавством і ніяких його порушень не допускало.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на здійснення виплат одноразової грошової допомоги ветеранам війни здійснюється з Державного бюджету. Конституцією України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на суспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування (ч. 2 ст. 95 Конституції України). У 2009 р. разова грошова допомога ветеранам війни виплачувалась у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 р. N 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у межах бюджетних асигнувань. Оскільки фінансування витрат, пов'язаних із виплатою допомоги ветеранам війни, здійснюється за рахунок Державного бюджету, то його об'єми можуть визначатися лише законом про Державний бюджет. Тому виплата спірної суми може бути здійснена лише у разі внесення відповідних змін до бюджету.
У запереченнях представник позивача звертала увагу суду на те, що позивачем пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, тому просила відмовити у задоволенні адміністративного позову на підставі ст. 100 КАС України у зв'язку із пропуском позивачем строку для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлений правовий статус ветеранів війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 . має статус учасника війни, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи. Таким чином на позивача поширюється дія ч. 5 ст. 14 вказаного Закону, згідно якої вона, як учасник війни, має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року N 367-XIV статтю 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною 4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статтю 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено після частини другої новою частиною, у зв'язку з цим частини третю і четверту слід вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою.
Згідно пп. «б» пп. 3 п. 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 5 ст. 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Судом встановлено, що у 2008 році нарахування та виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснювались в квітні 2008 року, тобто до визнання положень підпункту «б» підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно, в період з 01.01.2008 р. до 22.05.2008 р. положення підпункту «б» підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Таким чином, враховуючи, що у 2008 р. відповідач згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 р. N 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 65 грн., суд вважає, що вимоги позивача з приводу стягнення з відповідача на її користь недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветерану війни - учаснику війни за 2008 рік задоволенню не підлягають.
Що стосується вимог позивача з приводу виплати їй недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2009 р. суд прийшов до наступного.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Так, відповідним законом, а саме Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлений розмір разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни.
Однак, відповідач, при виплаті вказаної допомоги у 2009 році, керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 р. N 211 Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» та виплатив позивачу щорічну до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі, меншому, ніж це передбачено відповідним законом, а саме у розмірі 70 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, відповідач повинен був керуватися не положеннями постанови Кабінету Міністрів України, а Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та відповідно до ч. 5 ст. 14 вказаного закону мав би нарахувати та виплатити позивачу допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлюється в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальний прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність, у грудні 2008 року складав 498 грн.
Враховуючи викладене, відповідач мав виплатити позивачу до 5 травня 2009 р. разову щорічну допомогу у розмірі 1494 грн. (498 грн. х 3), однак сплатив допомогу лише у розмірі 70 грн., недоплата склала 1424 грн. (1494 грн. - 70 грн.), яка на думку суду, підлягає нарахуванню та сплаті відповідачем позивачу.
Згідно з п. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним визнати бездіяльність УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя щодо нарахування та виплати у 2009 р. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику війни ОСОБА_1 у розмірі, який передбачений ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - протиправною та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову щорічну допомогу до 5 травня за 2009 р. у розмірі 1424 грн.
Оскільки позивач, згідно зі ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звільнена від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо її соціального захисту, судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України відносяться на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124 Конституції України, ст. 2, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 99, 100, 122, 160, 161 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя щодо нарахування та виплати у 2009 р. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику війни ОСОБА_1 у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» - протиправною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як учаснику війни, недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» за 2009 р. у розмірі 1424 грн.
В задоволенні решти вимог адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення з аяви про апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя С.І. Левадко