Ленінський районний суд міста Севастополя
2-а-2668/09
Категорія 81
10 листопада 2009 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі судді Левадко С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги ветерану війни,
Позивач ОСОБА_1 19.10.2009 р. звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя та просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену щорічну разову допомогу до 5 травня ветерану війни - учаснику війни у розмірі 1378 грн. за 2007 рік.
Вимоги позову мотивувала тим, що вона є ветераном війни - учасником війни, і на неї поширюється дія Закону « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Так відповідно до ч. 5 ст. 14 вказаного Закону їй щорічно до 5 травня, як учаснику війни, повинна виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком - 1446 грн. Однак, відповідач виплатив їй лише 65 грн., недоплата склала 1378 грн. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену разову щорічну допомогу до 5 травня учаснику війни у розмірі 1378 грн. за 2007 рік.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача УП та СЗН Ленінської РДА м. Севастополя надала клопотання про розгляд справи у її відсутність, а також заперечення на позов, згідно яких позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на здійснення виплат разової грошової допомоги ветеранам війни здійснюється з Державного бюджету. Конституцією України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на суспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування (ч. 2 ст. 95 Конституції України).
Розмір разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни був встановлений ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», крім того згідно п. 13 ст. 71 згаданого Закону дію ч. 5 ст. 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 рік було зупинено. Тому у 2007 р. відповідач здійснив ветеранам війни виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Враховуючи, що після прийняття Конституційним Судом України рішення N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р., яким положення ст. 29 та п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ніяких змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» внесено не було, додаткового фінансування на виплату разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни не надходило.
У запереченнях представник позивача звертала увагу суду на те, що позивачем пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, тому просила відмовити у задоволенні адміністративного позову на підставі ст. 100 КАС України у зв'язку із пропуском позивачем строку для звернення до адміністративного суду.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до вимог ст. 122 ч. 3 КАС України здійснює судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.
Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлений правовий статус ветеранів війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року N 367-XIV статтю 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною 4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статтю 14 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено після частини другої новою частиною, у зв'язку з цим частини третю і четверту слід вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою.
Згідно п. 13 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 5 ст. 12 Закону Україну « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на 2007 рік було зупинено. Однак Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи. Таким чином на позивача поширюється дія ч. 5 ст. 14 вказаного Закону, згідно якої вона, як учасник війни, має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Статтею 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статті 58 Конституції України реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на відсутність коштів, як на причину невиплати допомоги позивачу.
Тому, після прийняття Конституційним Судом України рішення N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. відповідач на підставі ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинен був виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи, що позивач звернулася до суду у жовтні 2009 року, а відповідач у запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст.ст. 99, 100 КАС України, при цьому позивачем не вказано про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Оскільки позивач, як ветеран війни, згідно зі ст. 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» звільнений від судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо її соціального захисту, судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України відносяться на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124 Конституції України, ст. 2, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 99, 100, 122, 160, 161 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської РДА м. Севастополя про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги ветерану війни до 5 травня 2007 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення з аяви про апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя С.І. Левадко