АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
12 травня 2010 року м. Київ
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва Кравченко С.І., -
за участю прокурора - Речицької Н.А.
та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Повстин, Пирятинського району, Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, до 17.03.2010 року працюючого на посаді старшого викладача Київського училища професійної підготовки працівників міліції Головного управління МВС України в м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «А» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 425 гривень.
Згідно постанови районного суду ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого викладача Київського училища професійної підготовки працівників міліції ГУ МВС України, будучи куратором 16 взводу 1 курсу, тобто особою уповноваженою на виконання функцій держави, маючи спеціальне звання «майор міліції», у лютому 2010 року, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, користуючись службовим становищем, з корисливих мотивів, звернувся до курсантів 16-го взводу 1 курсу з проханням зібрати йому грошові кошти для купівлі блоку живлення для його комп'ютера. В разі якщо, його прохання буде виконано ОСОБА_1 обіцяв курсантам, виправити негативні оцінки з предмету «тактико-спеціальна підготовка», на позитивні.
На вимогу ОСОБА_1, 19.02.2010 року курсанти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 зібрали та передали ОСОБА_1 кошти в сумі 600 гривень, що підтверджується поясненнями вищевказаних курсантів.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про корупцію».
Не погодившись з даною постановою, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. При цьому в апеляції скаржник зазначає, що не вчиняв протиправних дій, оскільки збираючи кошти у курсантів, він не мав на меті незаконно одержати матеріальні блага. Зібрані у курсантів кошти, були використані ним не для власного збагачення, а для придбання деталей до його робочого комп'ютера, що є власністю держави. Крім того ОСОБА_1 зазначає, що гроші збиралися курсантами добровільно, без примусу, не для виправлення негативних оцінок з його предмету, а для поліпшення навчальної бази.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи наведені в апеляції, дослідивши наявні докази, вислухавши думку прокурора, яка вважає постанову суду законною та просила відмовити в задоволені апеляційних вимог, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю їх такими, що не підлягають задоволенню із наступних підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 є правильними та підтверджуються матеріалами справи, а саме протоколом про порушення п. «а» ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з корупцією», поясненнями курсантів, рапортом ОСОБА_16 та висновками службового розслідування за результатами його розгляду, витягом з журналу обліку навчальних занять 16-го навчального взводу з дисципліни «Тактико-спеціальна підготовка» та поясненнями самого ОСОБА_1
Дії ОСОБА_1 за п. «а» ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» кваліфіковані вірно.
Посилання ж ОСОБА_1 в апеляції та поясненнях, наданих в судовому засіданні, на те, що зібрані ним, із курсантів, грошові кошти були використані ним лише для придбання необхідних деталей до робочого комп'ютера нічим не підтверджені.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що доказами наявними в матеріалах справи вина ОСОБА_1 у вчиненні корупційного діяння - доведена.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах передбачених законом.
Виходячи з вище викладеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляції не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «а» ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» ОСОБА_1, залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
м. Києва ____________________ С.І. Кравченко