№ 33-401
15 лютого 2010 року
Суддя апеляційного суду м. Києва Лясковська В.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 8 червня 2007 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 25 квітня 2007 року о 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ГАЗ 22171», державний номерний знак НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 при зміні руху і виконанні розвороту не впевнився, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-Део», державний номерний знак НОМЕР_2, який їхав в попутному напрямку, чим порушив п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України (ПДР).
5 січня 2010 року на вказану постанову суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження значеної постанови, про її скасування та повернення справи на новий судовий розгляд. При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що суд в порушення вимог ст. 268 КУпАП розглянув справу у його відсутності та прийняв рішення лише на підставі матеріалів, які містяться в справі. Вказує, що його вини у ДТП немає, а винний інший учасник дорожнього руху - ОСОБА_2, який неправильно виконав маневр обгону.
ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження мотивуючи тим, що до вступу нового закону в силу з 17 листопада 2008 року, він не мав права на апеляційне оскарження постанови суду і з цієї причини не оскаржив її.
З проханням внести протест на постанову суду першої інстанції, він звернувся в прокуратуру Подільського району м. Києва. Проте, заступник прокурора цього району лише 2 березня 2009 року звернувся з протестом до суду. Постановою апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2009 року в поновленні строку на принесення протесту було відмовлено, а протест повернутий заступнику прокурора Подільського району м. Києва.
ОСОБА_1 зазначає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин, а тому просить його поновити.
Вивчивши матеріали справи вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу слід повернути ОСОБА_1 з наступних підстав.
Діючим на час розгляду адміністративної справи законом (ст. 287 КУпАП) постанова районного суду про накладання адміністративного стягнення визнавалась остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягала.
За прийнятим Законом від 24 вересня 2008 року, який набрав сили з 17 листопада 2008 року (ст.ст. 287, 289, 294 КУпАП), постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізнався про прийняте щодо нього рішення більш, ніж за рік до звернення його до суду. Тобто, він пропустив встановлений новим законом десятиденний строк на апеляційне оскарження. Переконливих мотивів щодо поважності причин, з яких він пропустив цей строк, ОСОБА_1 не надав.
За таких обставин, підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 8 червня 2007 року. Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Лясковська
Відповідає оригіналу
суддя В.І. Лясковська