Справа № 22-6251/10
Головуючий у 1 інстанції: Лазаренко В.В,
Доповідач: Шебуєва В.А.
12 травня 2010 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Шебуєвої В.А.,
суддів: Матвєєвої О.А., Немировської О.В.,
при секретарі: Гладун Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2010 року про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2010 року закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про встановлення факту, що має юридичне значення.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2010 року, а справу передати на новий розгляд. Посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає подальшому провадженню справи та порушує його права на захист.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в який просить встановити факт отримання ним в період Великої Вітчизняної війни в в районах бойових дій у с.Уралове Середино-Будського району Сумської області поранення у вересні 1941 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, зокрема одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Заявник ОСОБА_1 порушує питання про встановлення факту отримання ним в період Великої Вітчизняної війни в районах бойових дій у с. Уралове, Середино-Будського району Сумської області, поранення у вересні 1941 р., яке не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 12 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судді