1
Справа № 10-673/10 Головуючий у 1 інстанції - Марченко М. В.
Ст. 236-8 КПК України Доповідач - Лук'янець Л.Ф.
21 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати
в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі :
головуючого судді Полтавцевої Г. А.,
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О. М.,
з участю прокурора Рабінчук Т. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року,
Встановила :
Постановою суду від 04 березня 2010 року залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва від 15.01.2010 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що постанова слідчого винесена з дотриманнями вимог ст. 94, 97, 98 КПК України за наявності на те достатніх приводів та підстав до порушення кримінальної справи.
Також, суд зазначив, що перевірка за зверненням ОСОБА_3 була проведена належним чином на предмет наявності ознак злочину в події, що стала відомою правоохоронним органам та на предмет наявності достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки злочину, в результаті чого слідчий, з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в матеріалах перевірки, дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх даних для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України.
Крім того, суд зазначив, що твердження адвоката ОСОБА_1 про необхідність скасування постанови про порушення кримінальної справи від 15.01.2010 року щодо ОСОБА_2 через відсутність доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 діючи з раніше розробленим злочинним планом, спрямованим на одержання службовою особою - ОСОБА_4 хабара, свідомо виконував роль пособника останнього та отримав для передачі ОСОБА_4 хабар у сумі 7000 доларів США, не можуть бути враховані, оскільки суд на даній стадії процесу з'ясовує лише питання про наявність на час порушення кримінальної справи, чи були в розпорядженні особи, яка порушила справу достатні дані, які вказували б на наявність ознак злочину відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, компетентність особи, яка прийняла рішення та чи було дотримано нею порядок прийняття рішення відповідно до вимог ст. 98 КПК України.
На дану постанову суду подана апеляція адвокатом ОСОБА_1, який просить скасувати постанову суду та постанову про порушення кримінальної справи, в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки викладеним у скарзі обставинам, не дослідив наявності достатніх підстав для порушенні кримінальної справи та додержання встановленого для цього порядку.
Також, адвокат зазначив, що достатніх даних, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, не було, а тому відповідно були й відсутні підстави для порушення кримінальної справи, тобто дана кримінальна справа порушена підставі припущень і даних, які є сумнівними, чим порушено вимоги ст. 94, 98 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали судової справи, та матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є:
Заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
Явка з повинною;
Повідомлення опубліковані в пресі;
Безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що 15.01.2010 року, виконуючи роль пособників у одержанні хабара, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, перебуваючи разом у автомобілі напроти приміщення ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 20, отримали вказівку від ОСОБА_4 про одержання хабара від ОСОБА_3 за закриття виконавчого провадження щодо стягнення боргу з останньої.
В подальшому, ОСОБА_3. перебуваючи біля приміщення Дніпровського РУЮ в м. Києві передала, а ОСОБА_2, діючи з раніше розробленим злочинним планом, спрямованим на одержання службовою особою - ОСОБА_4 хабара, свідомо виконуючи роль пособника останнього у вчиненні злочину, одержав для передачі ОСОБА_4 хабар у сумі 7000 доларів США, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав думку прокурора, адвоката скаржника, дослідив матеріали, на підставі яких була винесена постанова про порушення кримінальної справи, і обґрунтовано прийшов до висновку, що при порушенні кримінальної справи слідчим були дотримані вимоги діючого законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_3 про вимагання у неї державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві ОСОБА_4 хабара у розмірі 5000 доларів США, а згодом 7000 доларів США за закриття виконавчого провадження щодо неї.
Підставами до порушення кримінальної справи стали достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки, і вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України, тобто пособництво в одержанні службовою особою хабара, поєднаного з вимаганням хабара, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Суд першої інстанції ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обґрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, враховуючи, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом в повному обсязі було досліджено підстави та достатність даних, які вказують на наявність ознак злочину, в достатній мірі перевірені доводи скаржника, чим дотримані вимоги ст. 236-8 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України, та з цих підстав, відмовив в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва від 15.01.2010 року в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України залишити без змін, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 без задоволення.
Судді: ____________________ ____________________ ____________________
Полтавцева Г. А. Лук'янець Л. Ф. Чорний О. М.